У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького триває соціально-психологічний проєкт.
Рівно 83 дні тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і змінила життя кожного українця кардинально й надовго.
За ці дні ми переоцінили багато речей та дізналися чимало нового. Українська нація — міцніша, ніж здавалося. Любов до Батьківщини сильніша, ніж боязнь смерті. Ворог — не такий вже й страшний, якщо ти справді любиш свою землю.
Ми запропонували нашим викладачам, аспірантам, студентам, працівникам дати відповідь на чотири питання, які наразі хвилюють всіх українців.
Герой відео, яке ми пропонуємо вашій увазі сьогодні, поєднує роботу в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького та активно працює на перемогу у волонтерській організації "Січ". Чому залишився в Україні, як війна змінила життя, що мотивує та яку свою мрію хоче здійснити після перемоги, розповів лаборант в ННІ інформаційних та освітніх технологій Олександр Пуделко.
— Україна чи закордон і чому?
— Тривалий час до повномасштабного вторгнення росії в Україну захоплювався велоспортом, велотуризмом. Я проїхав більшу частину Черкаської області на двох колесах. Мені дуже подобаються краєвиди Черкащини, менталітет людей, які мене оточують, тому коли почалась широкомасштабна війна, я навіть і не обдумував інші варіанти. Для мене залишатися вдома — це природно і нормально.
— Як війна змінила ваше життя?
— Сьогодні я працюю на посаді старшого лаборанта кафедри, у вільний від роботи час займаюсь волонтерством, допомагаю з організацією рейсових відправлень.
— Звідки черпаєте сили?
— Під час найближчої поїздки в Суми я побачив, як люди ставляться до елементарних речей, яких, здавалося б, нам вистачає в нормальному житті. Наприклад, той самий хліб, коли люди зі сльозами на очах його беруть з волонтерських рук, я розумію, що це є основна мотивація для нашої з вами роботи.
— Яку свою мрію хочете здійснити після перемоги?
— Після перемоги я дуже сильно хотів би побачити своїх близьких, яких з нами сьогодні на тимчасово окупованих територіях розділила лінія розмежування, так званий «нуль». Я хочу, щоб на всю нашу країну в радіоефірі на світанку прозвучало: «Україна перемогла, усе — 4.5.0.»
Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького