Як розпізнати симптоми, з якими необхідно звертатися по допомогу до спеціаліста, чому важливо не ігнорувати ці ознаки, а також, як спілкуватися з військовими, які повернулися з передової та їхніми рідними, під час ефіру в студії видання «ВиЧЕрпно» розповіла докторка психологічних наук, професорка кафедри прикладної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Інна Лук’янець та психологиня реабілітаційного відділення, учасниця бойових дій Анна Зюзькова.

Через стресові події, які сьогодні відбуваються в Україні, наше суспільство потребує не лише збереження, а й відновлення морального стану.

— Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну минуло понад два роки. З якими психологічними станами люди почали звертатися до спеціалістів?

— Збільшилася кількість людей з тривожними станами. У нашому суспільстві рівень тривожності завжди був високим через історичні та етнопсихологічні особливості. Наразі ж ці відчуття загострилися. Багатьох своїх клієнтів я часто закликаю йти паралельно ще на консультацію до когось із лікарів, адже розв’язати проблему може лише комплексний підхід, — зазначає Інна Лук’янець.

Фахівчиня Анна Зюзькова наголошує, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) наразі спостерігається лише в 30 % військових, а решта 70 % — саме в мирного населення, наприклад, у ВПО. Ці люди покидають свої домівки, їхні життя руйнуються й це є величезним стресом.

Довідково: посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Такі внутрішні переживання можуть спричинити руйнацію стосунків з деякими людьми, проблеми на роботі, зі здоров’ям й навіть становити загрозу життю. ПТСР можна подолати або навчитися ним керувати.

— Коли я консультую військових, які мають подібні психологічні стани, то намагаюся більше слухати й ловити хід їхніх думок. Якщо під час спілкування з цивільними людьми я можу їх завести в особисті страхи й таким чином подолати ці переживання, то з військовими такого практикувати не можна. Із захисниками можна спілкуватися лише про те, що вони дозволяють згадувати: це можуть бути різні спогади або ж травматичні ситуації, — ділиться досвідом Інна Лук’янець.

Психологиня Анна Зюзькова стверджує, що з 2022 року рівень психологічної реабілітації захисників в Україні значно зріс, адже досвід війни в українців є унікальним, й ніхто, окрім нас самих, не зможе так яскраво відчути подібний спектр емоцій, підтримати й допомогти. Психологічна й соціальна реабілітація військових наразі безплатна й всі охочі мають право записатися до необхідного спеціаліста.

Важливо пам’ятати, що нині моральна підтримка й допомога необхідна не лише військовослужбовцям, а також їхнім родинам. Кожна дружина військовослужбовця відчуває більший спектр стресових подій, адже на ній не лише відповідальність сім’ї, побутових справ, а й переживання та багато емоцій.

— Як необхідно діяти рідним, до яких додому повертається людина, що перебувала на територіях ведення бойових дій та може агресивно поводитися?

— Хронічний стрес впливає на фронтальну зону кори головного мозку й породжує порушення самоконтролю, внаслідок чого відбувається інертність агресивної поведінки. Нам варто розуміти, що процес змін є неминучим як у захисника чи захисниці, так і в членів родини. Ці зміни необхідно перечекати й підтримати близьку людину, — ділиться досвідом психологиня реабілітаційного відділення Анна.

— Як допомогти людям, рідні яких перебувають в полоні або вважаються безвісти зниклими?
— Ці люди потребують особливої підтримки. Самостійно їм варто концентруватися на тому, що відбувається зараз — робити щось своїми руками, ходити на роботу, слідкувати за зовнішністю, купувати квіти, зберігати стосунки з друзями та позитивним оточенням. Стан очікування потрібно прийняти й бути в реальності, — наголошує психологиня Інна Лук’янець.

— Ми не повинні позбавляти цих людей надії й водночас не підтримувати якусь ілюзію чи давати шанси без фактів. Коли людина довго перебуває в стані невизначеності, то в неї з’являється «магічне» мислення й тоді люди можуть звертатися до чаклунів, проводити різноманітні ритуали. Варто подбати, щоб саме цього не сталося й заохотити людину робити добрі справи, наприклад, волонтерити, — розповідає Анна Зюзькова.

— Які ознаки сигналізують, що людина не може самостійно справитися з психологічними проблемами й внутрішніми переживаннями?

— Бувають випадки, коли люди ігнорують свої відчуття доти, що їм стає необхідною допомога не лише психолога, а вже й психіатра. Люди можуть не звертати увагу на те, що в них порушений сон, тремтять руки й ноги, вони пітніють й відчувають постійний страх. Таких симптомів насправді дуже багато, тому необхідно дбати про те, аби організм завжди мав достатню кількість часу для сну, хороший відпочинок та якісне харчування. Дуже часто буває так, що люди відновлюють свої базові потреби, змінюють спосіб свого життя й опісля цього їхнє самопочуття покращується, — зазначає Інна Володимирівна.

— Як людям розвантажувати свою психіку під час війни?

— Важливо намагатися бути в ресурсі: дбати про нормальний сон, харчування, відпочинок. Ми не повинні забувати, що те, що відбувається сьогодні — це тимчасово й те, що не залежить від нас. Ми маємо думати про наше майбутнє. Варіанти для розвантаження бувають різні: робити дихальні техніки, проходити психотерапії й намагатися помічати те, що приносить нам радість. Важливо дійсно радіти, сміятися, співати, дивитися кінокомедії й сприймати барви життя, — радить Анна Зюзькова, зауважуючи, що, звісно, в усьому повинна бути міра.

Детальніше про це можна переглянути у відео: