Методичний семінар «Вивчення голодомору-геноциду і масових штучних голодів 1921–1923 років, 1946–1947 років на уроках історії» пройшов у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Захід присвячений роковинам ушанування жертв масових голодів та голодомору.

48 вчителів і бібліотекарів міста Черкаси та району зібралися на цей захід у ЧНУ.

«Семінар, організований навчально-науковим інститутом міжнародних відносин, історії та філософії, має просвітницький характер і розрахований на вчителів шкіл міста та області. На таких заходах ми інформуємо їх про нові досягнення, новинки із викладання тієї чи іншої історичної теми. І зазвичай ми на зустріч запрошуємо гостей, які добре обізнані на цих питаннях», — зазначив проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, доктор історичних наук, професор  Сергій Корновенко.

Відкриваючи захід, Сергій Валерійович наголосив на тому, що семінар відбувся як перший змістовий модуль конференції «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо», важливість якої якраз — у дослідженні.

«Чому досліджуємо? Тому що є дві крайнощі: коли тематика штучних голодів, голодомору перебувала під табу. З іншого боку, коли табу було знято, то на хвилі заповнення білих плям з’явилося дуже багато маніпулятивних матеріалів. І ці трагічні події геноциду стали об’єктами маніпуляцій. Тому ми, як університет, як академічна спільнота, яка прагне до єдності української нації, вважаємо, що знання, насамперед історичні, повинні об’єднувати націю. А які знання можуть об’єднувати? Звичайно, об’єктивні, академічні», — додав Сергій Корновенко.

До участі в семінарі долучилася делегація науковців від Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду: кандидат історичних наук, заступник директора Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду Іван Петренко, доктор історичних наук, завідувач відділу історичних досліджень Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, професор Дмитро Білий та кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичних досліджень Голодомору-геноциду філіалу «Інституту дослідження Голодомору», доцент Роман Молдавський.

Вони презентували видання Національного музею Голодомору-геноциду у межах проєкту «Боротьба за свідомість» та вручили комплекти книг представникам шкіл і бібліотек міста й області. Серед подарованих книг — навчальний посібник для вчителів «Голодомор 1932–1933 рр. — геноцид української нації» (Київ, 2021), ґрунтовне дослідження «Геноцид українців 1932–1933 рр.: за матеріалами досудових розслідувань» (Київ, 2021) та монографія С. Маркової та І. Шугальової «Коли той світанок настане» (Хмельницький, 2021)).

На семінарі презентували короткі відеофрагменти майбутнього фільму «10.5», присвяченому трагічним подіям масового голоду 20-х, 30-х та 40-х років ХХ століття.

Присутні мали можливість дізнатися нові способи вивчення і викладання теми Голодомору в освітніх закладах, а також її висвітлення в суспільстві в цілому.

Науковці  Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду запросили всіх присутніх відвідати щорічну наукову міжнародну конференцію «Міждисциплінарний підхід дослідження голодомору і нацизму», що має відбутись  25 листопада на базі Інституту дослідження Голодомору.

Також перед гостями виступив доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор Віталій Масненко. Він говорив про особливості викладання історії голодів та Голодомору та про політику пам’яті в умовах агресії РФ проти України.

Кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України ЧНУ Оксана Мазур розповіла вчителям та бібліотекарям про актуальні можливості стажування та підвищення кваліфікації на базі ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Докторка історичних наук, професорка кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Лариса Синявська говорила про музейну педагогіку в контексті актуальних підходів до розвитку особистості у школі та провела для гостей екскурсію до оновленого «Музею історії університету».

Усіх трагічно загиблих часів масового голоду учасники заходу вшанували хвилиною мовчання.

«Я детальніше дізнався про роботу інституту, який досліджує цю проблематику. Інститут працює досить плідно, видає ґрунтовні монографії, займається архівним дослідженням. Мені сподобалось, що науковці почали орієнтуватися на вчителів історії, оскільки розуміють, що саме зі школи йде донесення, формування і розуміння цієї проблеми», — прокоментував голова методичного об’єднання вчителів історії та правознавства Юрій Деньщиков.

Про це дивіться у сюжеті ТРК Ільдана:

БІЛЬШЕ ФОТО

Текст: заступник директора ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Тетяна Терещенко, студентка 1-ВБ курсу ННІ української філології, та соціальних комунікацій Ірина Захарченко

Фото: студентка 1-ВБ курсу Марія Слинько