Археологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького долучаються до дослідження найдавнішого в історії людства храмового комплексу Гебелі-Тепе, що в Туреччині.

Передувала цій археологічній експедиції робота в науковій розвідці старшого наукового працівника Наукового-дослідного центру з вивчення пам'яток археології інституту історії і філософії ЧНУ, кандидата історичних наук Оксани Меміш.

Під час візиту до місцевості, яка відзначається до того ж і величезною кількістю пам'яток біблійної доби (печера Ноя) та раннього християнства, Оксана Меміш готувала організаційно-матеріальні передумови для участі науковців Черкаського національного в міжнародному проекті з дослідження Гебеклі-Тепе (Пуповинного пагорба).

За словами завідувача кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЧНУ, професора  Анатолія Морозова, храмовий комплекс Гебелі-Тепе — це найбільш вражаюче відкриття світової археології, пов’язане з ім’ям Клауса Шмідта. У цій місцевості вже на сьогодні відомі декілька десятків храмових комплексів, споруджених ще в добу палеоліту.

Науковці називають його «нульовою точкою» та вважають найдавнішим людським поселенням із нині відомих.

До складу наукової експедиції від Черкаського національного ввійшли професор, завідувач кафедри археології Анатолій Морозов і співробітники Центру археологічних досліджень ЧНУ — кандидати історичних наук Андрій Касян та Оксана Меміш.

До Месопотамії група археологів вирушає 20 березня.

Науковці Черкаського національного дякують за підтримку в організації експедиції ректору університету Олександру Черевку та члену Наглядової ради ЧНУ Петру Душейку.

Довідково:

 На сьогодні храми Гебеклі-Тепе є найдавнішими культовими спорудами світу. Їх будівництво розпочалося ще у мезоліті та тривало кілька тисяч років.

У найдавнішому шарі (шар III) знайдені монолітні колони до 3 м у висоту, сполучені мурами з необробленого каменю в округлу або овальну споруду. Аналогічні колони встановлювали у центрі споруди. Підлоги зроблено з обпаленого вапняку з низькими кам'яними лавами уздовж стін. Крім того, у храмі встановлювали скульптури кабанів і лисиць. Усього розкрито чотири таких споруди діаметром від 10 до 30 м. За даними геофізичних досліджень, у надрах горба приховано ще 16 таких споруд.

Колони храмів прикрашені різьбленням по каменю у вигляді тварин. Серед відомих зображень — леви, бики, кабани, лисиці, газелі, змії й інші рептилії, комахи, павукоподібні, птахи. Зображення грифів пов'язують із особливістю місцевого культу.

Передбачається, що храмовий комплекс був об'єктом паломництва для людей, що мешкали за сотні кілометрів від нього.

Датування дослідженої частини відносить кінець шару III до IX тисячоліття до н. е., а його початок – до XI тисячоліття до н. е. або раніше.

Деякі колони важать до 50 тонн.

На початку VIII тисячоліття до н. е. храмовий комплекс Гебеклі-Тепе втратив колишнє значення. Але він не був просто покинутий і забутий, щоб поступово руйнуватися у результаті природного вивітрювання. Він був навмисно засипаний під 300–500 кубометрами землі.

З точки зору історика Гамкрелідзе-Іванова, Вірменське нагір'я було батьківщиною всіх ранніх індоєвропейських народів.

У 2017 р. повідомлено, що за аналізом фресок храму вчені прийшли до висновку про катастрофу близько 10950 р. до н. е. – падіння комети на Землю.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького