bgb
 
 
 
 
 

80 років тому був підписаний Договір між США і СРСР про принципи, застосовні до взаємної допомоги у веденні війни проти агресії («ленд-ліз»).

Сьогодні нема такого громадянина України, який би не знав про ленд-ліз 2022 року! 9 травня 2022 р. президент США Дж. Байден підписав раніше прийнятий Конгресом США закон про ленд-ліз на захист демократії в Україні («ленд-ліз» дослівно: надавати допомогу в формі запозичення або  здавати в оренду). Закон надає можливість значно пришвидшити з боку Сполучених Штатів постачання в Україну озброєння, транспорту, продовольства та іншої необхідної допомоги для переможного завершення війни України з росією. Обладнання, надане за програмою «ленд-ліз» і втрачене у бою, списується, і держава, яка отримала допомогу, за нього нічого не винна. Не пошкоджене обладнання Україна може повернути США і не платити за нього. Якщо Україна вирішить залишити озброєння собі після бойових дій, тоді озброєння оплачується.

11 червня 1942 року між США і СРСР був підписаний «Великий Договір про ленд-ліз із Росією» — про принципи, застосовні до взаємної допомоги у веденні війни проти агресії. США зобов'язувалися надавати Радянському Союзові оборонні матеріали, оборонне обслуговування і оборонну інформацію, зі свого боку, Радянський Союз зобов’язувався продовжувати сприяти обороні США, надавати матеріали, обслуговування, якщо у нього є така можливість. До нападу гітлерівської Німеччини на СРСР і початку німецько-радянської війни (1941–1945 рр.) американська програма «ленд-ліз» охоплювала Велику Британію, Китай, Канаду, Австралію і Нову Зеландію. Ще до офіційного підписання Договору Сполучені Штати почали надавати допомогу Радянському Союзові. Вже в кінці червня 1941 року перші вантажі через Тихий океан були направлені в СРСР, перший конвой «Дервіш» вийшов у серпні 1941 року. Перше постачання військового озброєння для СРСР за пропозицією президента США Франкліна Рузвельта, було зроблено, не чекаючи рішення Конгресу — під виглядом допомоги Великій Британії.

Обсяги і перелік військової і цивільної продукції регламентувалися «Протоколами» про постачання військової допомоги СРСР. За роки війни їх було чотири — Московський (жовтень 1941 — червень 1942 рр.), Вашингтонський (липень 1942 — червень 1943 рр.), Лондонський (червень 1943 — червень 1944 рр.) і Оттавський (липень 1944 — вересень 1945 рр.). За роки війни Радянський Союз отримав від США кольорові метали, авіабензин, автомобілі, магістральні паровози, вантажні вагони, залізничні рейки, порох, літаки, танки і самохідні артилерійські установки, металорізальні станки та інше.

Наведемо показники щодо імпортного постачання кольорових металів, яке мало питому вагу в промислових ресурсах Радянського Союзу. У 1943 році мідь, отримана за ленд-лізом, становила 22 % виробництва, свинець — 54 %, цинк — 50%, молібденові концентрати — 186 %, нікель — 49 %, алюміній — 56 %), вольфрамовий концентрат — 110 %.

На радянських автозаводах, крім виробництва вітчизняних моделей, відбувалося збирання машин ленд-лізу. Збирали автомобілі «Форд», «Шевроле», «Додж» тощо. Американські автомобілі відрізнялися технологічністю в масовому виробництві і ремонті, достатньою надійністю і прохідністю, високим ступенем стандартизації й уніфікації, функціональною зовнішністю. У СРСР найбільшою популярністю серед автомашин ленд-лізу користувався «Студебекер». Ця армійська вантажівка вантажопідйомністю 2,5 т перевозила солдатів і боєприпаси, буксирувала важкі артилерійські знаряддя, служила базою для ракетних установок.

Важливою складовою західної допомоги Радянському Союзу було постачання продовольства. Сільське господарство і харчова промисловість СРСР найбільшою мірою постраждали від війни та окупації. Вже на початку військових дій противник зайняв територію, де до війни проживали 40 % населення країни, вироблялося 84 % цукру, 38 % зерна. У цілому за роки війни Радянський Союз отримав за системою ленд-лізу близько 18 млн т вантажів, у тому числі  4,5 млн т — харчові продукти і 3,6 млн т — метали для авіабудування та залізничні рейки. У вартісному виразі витрати на ленд-ліз за період його дії дорівнювали близько 46 млрд доларів США, що становило 13 % усіх військових витрат США та перевищило 50 % експорту країни.

На кінець війни радянська армія їздила на американських джипах і вантажівках, радянські льотчики літали на американських винищувачах, а радянські танкісти дійшли до Берліну на американській бронетехніці. Загальна сума ленд-лізу для СРСР  складала 11,3 млрд, а з урахуванням допомоги від Великої Британії і Канади — 13 млрд доларів. За курсом долара 2015 року це близько 160 млрд доларів.

Про значення ленд-лізу для СРСР Сталін говорив на Тегеранський конференції 1943 року. У тості на честь народження Черчилля він зазначав: «Я хочу сказать вам, что с советской точки зрения сделали президент и Соединенные Штаты для победы в войне. Самые важные вещи в этой войне — машины. Соединенные Штаты доказали, что могут производить от 8 до 10 тысяч самолетов в месяц. Россия может производить самое большее 3 тыс. самолетов в месяц. Англия производит 3 — 3,5 тысячи в месяц, в основном тяжелые бомбардировщики. Таким образом, Соединенные Штаты — это страна машин. Без этих машин, поставляемых по ленд-лизу, мы бы проиграли эту войну».

У радянські часи роль постачання за ленд-лізом в роки війни для СРСР традиційно радянською стороною применшувалось. Початок цьому поклав Вознесенский Николай — заступник голови Ради міністрів СРСР, голова Держплану і член Політбюро Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу. Він оцінював постачання за ленд-лізом у 4%, а недавній союзник по антигітлерівській коаліції характеризувався як «ожиревший на народной крови в период Второй мировой войны монополистический капитализм США, который теперь стоит во главе империалистического и антидемократического лагеря и стал застрельщиком империалистической экспансии во всех частях мира». Так і оцінювали західну допомогу Радянському Союзові в наступні роки радянські науковці. В останні роки існування СРСР оцінка допомоги  подавалась як 7%.

На думку українських дослідників теми ленд-лізу (В. Романенка, Ф. Кокошка, О. Ладиги, О. Франдинського, Л. Гончаренко і Л. Конеєвої) та незаангажованих російських (Л. Поздеєва, Б. Соколов), у радянському суспільстві применшення ролі постачання з Заходу робилася з метою зміцнення міфу про перевагу радянської військової економіки над військовими економіками капіталістичних країн — не тільки Німеччини, але й Великої Британії та США. Допомога Сполучених Штатів СРСР у межах ленд-лізу відіграла величезну роль у ході ведення військових дій проти фашизму. Американське постачання полегшило процес відбудови транспортної системи СРСР і підготовку до крупних наступальних операцій. Без західного постачання Радянський Союз не зміг би виграти німецько-радянську війну,  протистояти німецькому вторгненню, адже не був спроможним виробити достатню кількість озброєння і бойової техніки і забезпечити її пальним та боєприпасами.    

Якою ж була частка постачання за ленд-лізом у радянському виробництві деяких найважливіших для ведення війни видів продукції — подано у таблиці. Із неї видно, що постачання ключових видів продукції за ленд-лізом було дуже вагомим і мало величезне, а іноді й вирішальне значення в спроможності вести війну,  що дає підстави говорити про їх вищу частку у внутрішньому валовому продукті СРСР  (до 19 %).

Отже, свідома недооцінка американської допомоги СРСР за ленд-лізом свідчить не лише про брутальну невдячність союзникам, а й про сучасну тенденцію в путінській росії приписувати заслугу перемоги у німецько-радянській війні (1941–1945 рр.) винятково Радянському Союзу. 

Американське постачання в СРСР основних видів продукції за ленд-лізом

Продукція

Виробництво в СРСР в 1941–1945 рр

Поставлено США в 1941–1945 рр

1.

Автомобілі (тис. шт.)

265,6

409,5

2.

Магістральні паровози (шт.)

800

1 900

3.

Вантажні вагони (шт.)

1 087 

11 075

4.

Залізничні рейки (тис. т)

538 

622

5.

Авіаційний бензин (тис. т)

5 539

2 850,5

6. 

Порох (тис.т)

600

325,8

7.

Мідь (тис. т)

537

359

8.

Алюміній (тис. т)

339

256 (США, Велика Британія, Канада)

9. 

Літаки (тис. шт.)

112,1

15,5 (США), 

3,4 (Велика Британія)

10. 

Автопокришки і шини (млн. шт.)

8 368

3 606 (США, Велика Британія, Канада)

11.

Танки і САУ (шт.)

105 251

7 057 (США), 

5 480 (Велика Британія, Канада)

12.

Металорізальні станки

115,4

38,1 (США,  Велика Британія), 6,5 (Канада)

      

Олександр Овчаренко, Олена Сухушина, доценти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії