Аліна Козлова, голова Студради університету: «Нещодавно навчально-реабілітаційний центр "Країна добра" та Студентська рада Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького потоваришували.

Ми встигли обмінятися першими враженнями від співпраці та обговорити майбутні спільні проекти. Саме дякуючи педагогам "Країни добра", ми змогли привітати своїх ровесників з Днем студентів мовою жестів. А сьогодні вони запросили нашу студентську раду на звітний гала-концерт у межах проекту «Інтеграція в соціум дітей з особливими освітніми потребами "Знайти свій шлях до щастя"», що відбувся у с.Мошни. Цей захід виявився особливим і складно описати словами, що нам вдалося побачити, почути і відчути серцем. Ці враження наших студентів-учасників дійства — лише малесенька доля того, що відбувалося на сцені, а ще більше того, що кожного дня відбувається "за лаштунками"» (записано в дорозі з Мошен до Черкас).

Денис Динда : «Все було дуже круто, а головне — щиро. Такі заходи нікого не залишають байдужим».

Юлія Федченко: «Я не очікувала, що це будуть настільки шалені емоції. Крок за кроком, виступ за виступом мене шокували і приємно вражали. Мурашки по тілу, сльози на очах, хвилювання. Я це відчула і намагалася пережити з кожним, хто сьогодні проявив не тільки свій талант, а і неймовірну силу духу. Ці дітки — приклад позитивного сприйняття світу. А це те, чого інколи не вистачає нам! Важко щось говорити. Емоції переповнюють, це треба відчути і пропустити крізь свою душу. Дитяча щирість у поєднанні з талантом і вогником в очах, жага до життя, впевнені кроки і неймовірні посмішки. Діти, дорослі, які надихають. Які є і повинні бути прикладом для кожного. Вони вчать оточуючих жити справжнім життям, поринути в емоції і просто відчувати світ душею!»

Володимир Піддубний: «Цей захід, певно, нікого з нас не залишив байдужим, адже такі діти своїм прикладом показують, що межі можливостей існують лише у нашій свідомості. Головне вірити у те, що справді зможеш. І все буде добре )))»

Вікторія Сичук: «Сказати одним реченням про свої сьогоднішні враження, це нічого не сказати. Це просто неймовірні емоції, які ти бурхливо переживаєш. Вони різні: сльози, усмішки, радість і одночасно сум. Але дивлячись на цих дітей, ти просто починаєш розуміти сенс життя. І спішиш брати від життя все: і добре, і погане. Просто жити».

Аня Коваленко: «Емоції переповнювали, не могла стримати сліз. Цей захід змусив мене переосмислити багато важливих речей, про які я раніше навіть не задумувалась. Ці маленькі люди, сила волі яких просто незламна, надихають... Вони додають впевненості і нереально мотивують. Я щиро радію, що змогла відвідати це дійство і отримати море емоцій та душевне тепло!»

Ангеліна Марущак: «Інколи я думаю, що моє життя важке і складне. Так було до сьогоднішнього дня, до цього концерту. А сьогодні мені стало соромно за мої думки. Вони такі, як ми. Але вони випромінюють безмежне добро, незважаючи на проблеми зі слухом і мовленням. Ці неймовірні діти змусили мене замислитися над смислом мого життя».

Дар'я Полякова: «Це прекрасно. Ти просто дивишся на цих людей, затамувавши подих, на їх щирість, старанність. І це надихає. Вони роблять колосальну роботу. Коли ти бачиш їх, розумієш, що світ не такий вже й поганий, і хочеться зробити його ще кращим».

Руслан Пархоменко: «Завдяки цьому заходу я остаточно усвідомив, що люди з особливими потребами не відрізняються від решти суспільства, таких людей категорично не можна ігнорувати, а навпаки, докладати максимум зусиль, аби стиралися межі між нами й людьми з інвалідністю».

Дзюба Руслан: «Цей захід закарбував на скрижалях мого серця такі слова: "Живи і радій життю кожної миті, кожного дня!"»

Галина Гаврилюк,проректор з виховної роботи та іміджевої діяльності: «Ціла гама почуттів: від співчуття до захоплення, від вдячності —до гордості. І за колектив навчально-реабілітаційного центру, бо вони неймовірні у своєму бажанні допомогти дітям з особливими потребами інтегруватися у суспільство. І за студентів, бо вони потоваришували з "Країною добра" і прагнуть до спілкування з дітьми самі, а не за вказівкою. Нам усім ще потрібно вчитися інклюзії. А такі заходи якнайкраще сприяють включенню дітей з інвалідністю в соціум. Тут були всі і все: й інтерактивна виставка, і майстер-класи від педагогів навчально-реабілітаційного центру, і школярі Мошнівської школи, і вихованці позашкільних закладів, і колеги із закладів-партнерів, і сільський голова, і доброчинні організації, а головне позитив і добро, яким щиро ділилися з глядачами учні та педагоги "Країни добра".

Зі свого боку ректорат університету й надалі підтримуватиме усі спільні проекти Студентської ради і навчально-реабілітаційного центру "Країна добра"».