За ініціативи Олександра Черевка з’явилася каплиця, присвячена польсько-українській дружбі

За ініціативи та сприяння ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександра Черевка у Водяниках на Черкащині з’явилася каплиця, присвячена польсько-українській дружбі та 170-річчю відомого уродженця села, польського письменника Станіслава Грудзинського.

Про це йдеться у виданні «Вісті Черкащини».

На урочистості з цієї нагоди завітали очільники Черкащини, Звенигородщини — заступник голови Черкаської ОВА Олександр Шамрай, голова Звенигородської РДА Юрій Піковський, голова Звенигородської райради Сергій Струк, депутат Черкаської обласної ради Ігор Новицький, голова Водяницької громади Руслан Каюк, а також керівник консульського відділу Посольства Республіки Польща в Україні Яцек Гоцловський, голова Черкаської обласної організації «Польський культурний центр імені Кароля Шимановського» Геннадій Лінєвич, Митрополит Черкаський і Чигиринський Православної церкви України Іоан, єпископ Києво-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, скульптор Віталій Дахівник, меценати, духовенство, депутати, громадськість, жителі й уродженці села.

«Ця подія відкладалася через ковід і початок збройної агресії росії. Однак зараз просто необхідно робити те, що нас об'єднує з польським народом і робить сильнішими.

Разом помолилися за перемогу України, за її захисників і друзів. Згадали Станіслава Грудзинського, який описав водяницькі пагорби у своїх повістях та поезіях. Провели чин освячення каплиці й за православним, і за римо-католицьким обрядом.

Дякую своїм дітям Ользі та Віктору за те, що підтримали мою ідею і стали меценатами проєкту, а також Віталію Дахівнику, який втілив її у камені.

Такі кроки перекреслюють московський погляд на польсько-українські відносини.

Вони доводять, що у наших народів міцні зв'язки, спільні традиції, цінності і спільний ворог. І це ще одна нагода подякувати полякам за прихисток для наших співгромадян, за всебічну підтримку у нашій боротьбі.

У єдності наша сила! Тож об'єднаймося і напишемо цю сторінку історії самі, без московської руки!

Слава Польщі, слава Україні!» — зазначив Олександр Черевко.

Довідково:

Відкриття каплиці Архангела Михаїла та стели, встановленої на честь польсько-української дружби, в селі Водяники Звенигородського району

Історично в ХVІІ столітті село Водяники мало статус козацького містечка. У ньому були три православні церкви: Миколаївська, Вознесенська і Михайлівська. Це записано у Лаврентія Похилевича, в описі села за 1864 рік.

На початку ХІХ століття селом володіли польські родини. За переказами, костьолу в селі не було, але була католицька каплиця.

Родина поляків Грудзинських мала маєток у Водяниках і заснувала тут цукровий завод.

Їхній син Станіслав народився і провів дитинство і юність у селі Водяники. Він навчався у Києві, Кракові, жив у Львові, а помер і похований у Варшаві.

У Польщі його знають як письменника. Його перо навіть польською мовою розповідало світові про Україну, про її народ, відтворювало на папері колорит українського побуту і звичаїв. Він перекладав поезії Тараса Шевченка. У польській літературі він є представником «української школи».

Зусиллями засновника громадської організації «Архітектурно-ландшафтний етнографічний комплекс «Совин Яр»», почесного жителя села Водяники Олександра Черевка було досліджено біографію відомого земляка польського походження, вивчено його літературну спадщину. У польських архівах віднайдено «Українські повісті» Станіслава Грудзинського. У 2010 році вони були перекладені українською мовою та видані у Черкасах.

У 2017 році депутати селищної ради Водяників назвали іменем відомого поляка одну з вулиць. В урочистостях взяли участь Перший радник Консульського відділу Посольства Республіки Польща у Києві пан Бартош Яблонський та представники польської діаспори на Черкащині.

Якраз тоді і виник задум спорудити каплицю і встановити стелу польсько-української дружби до дня народження Грудзинского.

Проєкт каплиці належить Олександру Черевку. Профінансували її спорудження меценати, підприємці Ольга Копчинська та Віктор Черевко.

Каплиця будувалася як місце для спільних зібрань. Адже незаперечним фактом є те, що польський та український народ мають багатовікові історичні взаємини та партнерство.

Будівництво каплиці було завершено у 2019 році, однак пандемія, а потім і повномасштабне вторгнення Росії в Україну не дозволили урочисто відкрити її.

27 квітня 2022 року виповнилося 170 років з дня народження Станіслава Грудзинського. Через рік у цей день Олександр Черевко та Ольга Копчинська побували на його могилі у Варшаві, поклали квіти і жменьку водяницької землі.

Слова з поезії вже смертельно хворого поета, викарбувані як епітафія, вражають актуальністю і філософським змістом:

«Тяжка то річ – становлячись під вихри,

Зламані пір′я догори підносить,

І мати на чолі понурий віку знак

І душу, повну сліз,

Однак – співати ...»

Вшанування пам’яті польського письменника — це те, що об’єднує Україну і Польщу.

У польсько-українських відносинах є складні сторінки, але більшість із них написані російським пером.

Польські, українські історики, серед яких і науковці очолюваного О. Черевком Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, приходять до висновку, що однобоке трактування історії з російської точки зору потребує суттєвих змін.

Якщо ми позбудемося російських наративів, то побачимо, що наші відносини — це багато століть співіснування в межах однієї держави, Річі Посполитої, яка була європейською державою з елементами демократичного устрою.

Саме така ідея була закладена при спорудженні каплиці Архангела Михаїла та стели на честь польсько-української дружби.

Стратегічно наші держави залишаються партнерами на міжнародній арені, які можуть мати розбіжності в певних питаннях, але завжди підтримуватимуть один одного в питаннях зовнішньої політики і її вектору.

Це вже довела російсько-українська війна, бо саме Польща як надійний партнер подала Україні руку допомоги, більше 5 млн людей там знайшли прихисток.

Сьогодні українці переосмислюють свою історію і налагоджують із сусідами взаємовигідне співробітництво. Гарним прикладом є співпраця Черкаського національного університету з польськими колегами.

Маючи в університеті Полонійний центр із 20-річною історією, викладаючи в інституті іноземних мов польську мову, заклад постійно відчуває підтримку з боку Посольства Республіки Польща. Голова польської діаспори в області Геннадій Лінєвич входить до Наглядової ради університету.

ЧНУ співпрацює з польськими ЗВО на підставі 20 угод. Навіть зараз студенти стажуються в університеті Яна Длугоша (Ченстохова), Поморському Університеті (Слупськ).

Тому так важливо відновлювати історичні, культурні, наукові, освітні зв’язки, шукати партнерів для територіальних громад, налагоджувати багаторівневі українсько-польські ділові й економічні зв’язки. Саме це в майбутньому буде складовою і гарантією глобальної співпраці між нашими державами заради спільного блага.