Викладачі ЧНУ обговорювали стратегічні пріоритети української дипломатії у російсько-українській війні

Доценти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Овчаренко та Олена Сухушина взяли участь у роботі «круглого столу» на тему: «Стратегічні пріоритети української дипломатії у російсько-українській війні: зброя понад усе».

Захід був організований Медіацентром «ГДІП» Інституту зовнішньополітичних досліджень за сприянням Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. Учасники зустрічі обговорили актуальні питання: воєнна допомога — серед пріоритетів української дипломатії; еволюція поглядів України щодо потреб в озброєнні; формати воєнної допомоги Україні під час другої фази російсько-української війни (Рамштайн-3, ленд-ліз); воєнна допомога і позиції основних контрибуторів: Словаччина, Велика Британія; чи здатна іноземна воєнна допомога забезпечити перемогу Україні?

Спікерами на «Круглому столі» виступили: Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень; Володимир Огризко, Міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009, Надзвичайний і Повноважний Посол України; Андрій Загороднюк — Міністр оборони України (2019–2020), керівник Центру оборонних стратегій; Валентин Бадрак — директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння; Матуш Корба — Заступник Посла Словацької Республіки в Україні; Олег Жданов — військовий аналітик; Микола Сунгуровський — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Попри насичений формат зустрічі була надана можливість поставити питання спікерам. Олександр Овчаренко звернувся до Володимира Огризка, як відомого дипломата, з питанням — чому в ООН не поставили питання про виключення зі складу Ради Безпеки Росії, як постійного її члена? Такий механізм передбачено Статутом ООН. Подібний приклад був перед початком Другої світової війни: тоді навіть сумнозвісна своєю неефективністю, слабка Ліга Націй, і та спромоглась 14 грудня 1939 р. виключити СРСР зі свого складу за війну проти Фінляндії. А нинішня ООН стала такою «беззубою» у своєму ставленні до значно брутальнішої агресії росії проти України. Володимир Огризко відповів, що цим запитанням Олександр Овчаренко поцілив у «десятку». Але, на жаль, його рішення залежить від політичної волі сучасних лідерів впливових держав світу. Саме тому необхідна реорганізація ООН, а її ми можемо очікувати років п’ятдесят.