З нагоди Міжнародного дня рідної мови в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 21 лютого буде проведене онлайн-тестування з української мови для викладачів.

Мета тестування — перевірити знання мовних норм, зокрема й новацій «Українського правопису» 2019 року.

Онлайн-тестування передбачатиме виконання 30 тестових завдань з однією правильною відповіддю.

Можливість виконувати тести буде активізована 21.02 з 08:00 до 23.00. Для виконання тестових завдань надано одну спробу. Результат тестування та правильні відповіді можна дізнатися після завершення терміну тестування.

Пройти тест можна, перейшовши з корпоративного акаунту за покликанням.

Довідка

Міжнародний день рідної мови було проголошено на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року в Парижі з метою максимального збереження мов всіх народів планети та шанобливого ставлення до них.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку й використанню інших мов національних меншин України було видано розпорядження Президента України від 14 лютого 2002 року № 34/2002-рп “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Водночас в Україні є також і мови, які перебувають на межі зникнення, зокрема два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

Цікавим фактом про українську мову є те, що в нашій мові наявні приголосні фонеми «дз» і «дж», які на письмі позначені диграфом – буквосполученням із двох літер, що відповідає одній фонемі.

«Заповіт» Тараса Шевченка перекладений понад 150 мовами світу. Це рекорд серед українських творів.

Дослідники акцентують і на інших унікальних ознаках. Зокрема, 31 родзинку української мови опубліковано до 31-ої річниці незалежності України.

1. Для двох різних звуків дві різні букви – Г та Ґ: Пішов на гулі, а приніс ґулі.

2. Літера Ї. Люблю її.

3. Апостроф. Такий маленький, а розділяє два фонетичні острови.

4. Повноголосся. Приємне вуху – берег, волога, голова, сором, солодкий.

5. Африкати дж, дз. Дзеленчать!

6. Слова на -и: ирій, ирод, икати, ич!

7. Взаємозаміна в / у, і / й. Свідчення не лише милозвучності мови, а й її гнучкості та свободи.

8. Чергування з / із, зі, зо: з тобою, зі школи, із шовку, зо три!

9. Чергування постфікса -ся / -сь: зібралися всі / зібрались усі.

10. Чергування голосних і приголосних звуків. Це легко й зручно: рука / руці, нога / нозі, радість / радощі, сік / соку, несу / ніс.

11. Різні закінчення залежно від значення слова: листопада (місяць) – листопаду (процес), акта (документ) – акту (дія).

12. Подвоєний префікс по-: любимо ми попоїсти та попосміхатися.

13. Паралельні закінчення іменників у давальному відмінку: брату і братові, декану і деканові. Обираємо те, що звучить мелодійніше.

14. Строката палітра афіксів: жити, виживати, живити, поживішати, підживлювати, наживляти, животіти, житоньки.

15. Суфікси пестливості. Нескінченність… Спатки, спатоньки, спаточки, спатусі, спатуні, спатулькати, спатуняткати, спатунюськати...

16. Четверта відміна іменників. Слова, у яких з’являється суфікс -ат-, -ят-: кошеня, цуценя, лоша, теля тощо. Також слова ім’я, тім’я, вим’я, плем’я із суфіксом -ен-, що постає в непрямих відмінках.

17. Кличний відмінок. Його мають лише найдосконаліші граматичні системи світу. Українська мова його зберегла: мамусю, доню, сину, друже, вітре!

18. Ідеально збережено всі три роди іменників. Усе зрозуміло: баран, вівця, ягня.

19. Наявність спільного роду іменників, що логічно: сирота, плакса, забудько.

20. Перша особа множини наказового способу – будьмо, ходімо, перемагаймо, читаймо, кохаймося тощо. Ми вміємо робити щось разом, а не лише наказувати іншим.

21. Синтетична форма майбутнього часу. Коли можна одним словом сказати – любитиму, вивчатиму, пам’ятатиму.

22. Давноминулий час, що називає дію, хронологічно першу з двох чи кількох минулих. Приклад давноминулого часу є в Акті проголошення незалежності України: Зважаючи на смертельну небезпеку, яка нависла була над країною..., Україна вийшла зі складу СРСР і проголосила себе незалежною.

23. Майбутній час дієслова перемагати. Дрібниця – скажете ви, але ж часом так важливо вірити: я переможу!

24. Вищий та найвищий ступені порівняння прикметників і прислівників: великий – більший – найбільший – щонайбільший!

25. Синонімійна розкіш. У Словнику синонімів української мові є понад 17000 синонімійних рядів. Найбільше синонімів має українське слово говорити: казати, мовити, висловлюватися, ректи, лопотати, патякати… (149), бити (45), завірюха (40).

26. Наголос має значення, тобто реально вказує на значення слова: плачУ і плАчу!

27. Синтаксична свобода. Немає вимог до прямого порядку слів. Хочеш Василь критикує Дмитра, хочеш Василь Дмитра критикує, хочеш Дмитра критикує Василь, хочеш Критикує Дмитра Василь і т. ін. Можемо переставляти слова, як завгодно, думку збережуть відмінки.

28. Безеквівалентна лексика, що не перекладається: галушки, гетьман, кептар, перепічка, смерека тощо.

29. Фемінітиви. Такі звичні та природні для української мови: майстриня, директорка, покоївка, правозахисниця.

30. Слова одразу з двома апострофами: під’яр’я, над’яр’я, між’яр’я.

31. Мовна свобода. Можемо привітати і з Днем НезалежностІ, і з Днем НезалежностИ!

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики