Проєкт «Видатні уродженці Черкащини» триває у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Він приурочений до 70-річчя Черкаської області. На Черкащині у всі історичні періоди народжувалися люди, які відігравали надзвичайно важливу роль в історії та культурі України, у формуванні світогляду українців. Є постаті всесвітньо відомі — такі, як Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький, Іван Піддубний. Але надзвичайно багато й тих, пам’ять про кого століттями стирала російська імперія та її правонаступник, тоталітарний срср. Є також ціла когорта фахівців своєї справи, які подвижницькою працею зробили внесок у розвиток Черкащини. Усі вони є нашою історією і заслуговують на те, щоб їх знали нащадки й сучасники.

Саме з цією метою науковці ЧНУ ім. Б. Хмельницького постійно досліджують діячів історії та культури рідного краю і діляться цими дослідженнями. Їхні напрацювання зможете знайти у рубриці «Видатні уродженці Черкащини».

До вашої уваги — нарис Григорія Голиша, директора наукової бібліотеки ім. Михайла Максимовича.

Шаховий «художник» із Золотоноші

Творчий шлях Болеславського —
це шлях шахового художника.
Г. Левенфіш

Поряд з іншими знаменитостями Черкаський край породив і чимало талановитих діячів фізичної культури і спорту. На спортивному небосхилі яскраво засяяли зірки непереможного українського богатиря Івана Піддубного, олімпійського чемпіона Андрія Хіміча, паралімпійських рекордсменів Людмили Павленко і Григорія Вовчинського. Зажив загальнонаціональної слави й наш земляк, міжнародний гросмейстер, претендент на світову першість, шаховий теоретик і тренер Ісаак Єфремович Болеславський. Цьогорічного червня минає 105 років від дня народження цього іменитого спортсмена, якого міжнародний гросмейстер Григорій Левенфіш назвав «шаховим художником».

Ісаак Болеславський народився 9 червня 1919 року в повітовому містечку Золотоноша, виховувався в інтелігентній єврейській родині (батько — фармацевт, мати займалася мистецтвом і поезією). Невдовзі Болеславські перебралися до Катеринослава (від 1926 року — Дніпро-Петровський, згодом Дніпропетровськ, нині Дніпро). Від матері маленький Ісаак перебрав любов до поезії, знав напам’ять дуже багато, читав десятки віршів. З-поміж своїх ровесників вирізнявся різнобічними знаннями з історії, географії, літератури. І хтозна, як би склалася життєва доля хлопця, коли б йому на очі у 9 років не потрапила книга тодішнього чемпіона світу з шахів кубинця Хосе-Рауля Капабланки «Основи шахової гри». Саме від цього знаменитого шахіста Ісаак запозичив манеру гри: дотримання логіки, послідовності дій, постійне комбінування, імпровізація тощо. Глибоко вивчив він і «Першу книгу шахіста» Григорія Левенфіша та «Підручник шахів» Якова Рохліна. Як гравець дебютував у 1933 році на шаховому турнірі школярів Дніпропетровська і як його переможець узяв участь у першому всесоюзному учнівському чемпіонаті з шахів. Тут він продемонстрував блискучу гру й отримав 2-гу ігрову категорію (на той час у СРСР було лише кілька десятків майстрів спорту з шахів і сотня першорозрядників).

З притаманним йому фанатизмом юнак відточував свою ігрову майстерність, розробляв оригінальні шахові комбінації, вивчав досвід чемпіона світу Олександра Альохіна. Знаковим для майбутнього гросмейстера став 1938 рік: тоді Ісаак Болеславський став студентом філологічного факультету університету й виграв обласний чемпіонат, що вивело його на республіканський рівень. Тричі поспіль вигравав чемпіонати України (1938 – 1940 рр.), причому, для перемоги своїх суперників у багатьох партіях йому вистачало 20 – 30 ходів.

У 1940 році двадцятирічний Ісаак Болеславський дебютував у чемпіонаті СРСР і поділив 5 – 6 місця з відомим гросмейстером Михайлом Ботвинником. Надалі він постійно поліпшував свої результати й зрештою в 1950 році поділив 1 – 2 місця на всесоюзній першості з гросмейстером Давидом Бронштейном. У складі збірної СРСР став чемпіоном Всесвітньої шахової олімпіади.

Завдяки своїм переконливим успіхам Ісаак Єфремович остаточно утвердився на провідних позиціях у радянській шаховій ієрархії, став учасником турніру претендентів на світову шахову корону (1953 рік — Цюрих, Бухарест; 1964 р. — Стокгольм). До речі, один з авторських варіантів шахового захисту названий саме ім’ям Ісаака Болеславського. Наш земляк залишив свій рельєфний слід у теорії шахів: його перу належать дві книги (видані в Берліні німецькою) та десятки статей.

Ісаак Болеславський став відомим і як талановитий шаховий тренер. Зокрема, він певний час тренував збірну СРСР із шахів, був секундантом Василя Смислова — переможця турніру претендентів. Саме наш земляк готував до світових змагань чемпіона світу із шахів Тиграна Петросяна, який здолав шостого рекордсмена світу Михайла Ботвинника (чого свого часу не вдалося зробити самому Ісааку Болеславському).

Унікальні досягнення нашого земляка-гросмейстера відзначено званнями заслуженого майстра спорту і заслуженого тренера СРСР. Ісаак Болеславський пішов у засвіти доволі рано, у віці 57 років: далася взнаки напружена робота і пов’язані з нею нервово-емоційні навантаження та стреси. Свій вічний спочинок великий майстер шахів знайшов у білоруському Мінську, куди перебрався з родиною ще в 1951 році.

Пам'ять про нашого знаменитого земляка увічнюють названі його іменем вулиці в Золотоноші та Черкасах. У Золотоноші довгі роки проводилися районні шахові турніри імені Ісаака Болеславського, а в місцевому краєзнавчому музеї є невелика експозиція, присвячена гросмейстеру.

Григорій Голиш, директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, голова Золотоніської районної організації НСКУ