5 березня в Ambros Hubвідбувсяінтерактивний симпосій на тему: «Правда, постправда, істина: межі інтерпретації» за ініціативи Павла Кретова, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії та релігієзнавства ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. В обговоренні взяли участь викладачі інституту Володимир Процишин, Оксана Пушонкова, Зоя Шевченко, а також всі охочі.

Говорили про постправду, зокрема, про те, як вона функціонує і чим небезпечна для соціуму.

Павло Кретов наголосив, що в ситуації сьогодення актуалізується проблема суспільної істини та постправди. Він навів декілька умовних аспектів цього поняття: онтологічний, екзистенційний, пізнавальний тощо.

Якщо правда — щиро висловлена людиною особиста думка, що базується на фактах, то постправда — спотворена правда, яка ховає себе серед безлічі неправд.

Постправда вбудована в інформаційну реальність. Адже нині унаслідок технологічної революції і комунікаційного прориву відбулося закріплення глобальних соціальних мереж, які стали соціально-комунікативними платформами та простором нашої реальності. Внаслідок цього змінилися стосунки між людьми та інтенсивність обміну інформацією.

— Постправда апелює до того, що для нас всіх головним є внутрішній «світочок», як говорив Григорій Сковорода. Постправду відділити від будь-яких інших поглядів на світ неможливо. Але є поняття «критичне мислення». Воно передбачає аналіз інформації, яку нам подають. Звісно, потрібно робити зусилля, щоб зберегти своє право бути людьми у цьому світі, який так стрімко змінюється, — пояснив кандидат філософських наук, доцент Павло Кретов.

За словами Павла Васильовича, особистий досвід перестав бути вирішальним. Феномен постправди робить нас вразливими, відбувається втрата самоідентифікації. У цьому контексті питання, як протистояти постправді, є особливо актуальним.

До обговорення долучився аспірант кафедри філософії та релігієзнавства, засновник Філософського клубу «Етос» черкаського міського ресурсного центру Олег Поліхов. Він зауважив:

— У кожної людини є ядро особистості, яким неможливо маніпулювати без втрати людиною самої себе. Протягом дня людина відчуває пресинг соціуму і тільки уві сні звільняються її бажання, які можуть дати характеристику цій людині. Тому тлумачення сновидінь Зігмунд Фрейд вважав важливим методом самопізнання.

Викладачка кафедри філософії та релігієзнавства Оксана Пушонкова підкреслила рефлексивну здатність людини аналізувати.

Павло Кретов акцентував увагу на тому, що в сучасному інформаційному суспільстві фактами нерідко маніпулюють. Інформацію подають у спотвореному вигляді і деякі підробки інформаційного матеріалу в ЗМІ неможливо розпізнати.

Фронтмен гурту «Сонце в кишені», аспірант ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Дубина зазначив, що люди відчувають перенасиченість інформацією, їм важко орієнтуватися в інформаційному просторі. Тому популярними мають стати тренінги психологів.

Присутні жваво обговорювали тему постправди, і шукали способів, як уберегти себе від маніпуляцій.

— Філософія рідко дає однозначні відповіді. Але необхідно пізнавати себе та світ. Бути самим собою вимагає великої мужності. Я щасливий, що є люди, з якими можна обмінюватися думками. Цей досвід співпраці та комунікації буде продовжено в межах роботи Центру когнітивної риторики та теологічних досліджень кафедри філософії та релігієзнавства ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Сподіваюся, що ці зустрічі будуть традиційними, — підсумував Павло Кретов.

Кожен може запропонувати теми й урізноманітнити майбутні зустрічі. Зворотний зв’язок можна отримати через сайт кафедри філософії та релігієзнавства ЧНУ – http://philosophy.ck.ua/

Студентка ННІ української філології та соціальних комунікацій Оксана Сивоконь

Фото: кафедра філософії та релігієзнавства