У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на базі Центру ментального здоров’я відбулася лекція на тему «Самоцінність. Самооцінка. Впевненість в собі».

Лекторка — психологиня та фотографка, Світлана Селезньова.

Зустріч розпочалася з обговорення актуальних питань аудиторії, зокрема питання, що стосуються порівняння себе з іншими, заздрощів, постійного бажання самовдосконалюватися, страху проявляти себе. Відвідувачі мали можливість з’ясувати, чи варто прагнути високої самооцінки та як навчитися відчувати та проживати стан «зі мною все гаразд».

Під час лекції Світлана Селезньова розкрила питання самооцінки, самоцінності, їхнього взаємозв’язку, індикатори адекватної самооцінки, а також пояснила вплив безумовної самоцінності на рівень впевненості в собі.
Психологиня методом добору синонімів до психологічних понять, спробувала пояснити їхній зміст: «самоцінність» — «гідність», «самооцінка» — «інвентаризація», «впевненість у собі» — «могутність» (від слова «можу»).
На думку лекторки, лише за безумовної самоцінності людина навчається ставитись до себе з повагою — навіть після помилок ми маємо право почувати себе цінними.

Світлана Селезньова пояснила, що самооцінка походить від слова «оцінювати», що змушує особистість постійно характеризувати себе лише щодо чогось.

— Насправді немає сенсу прагнути досягнути високої самооцінки, оскільки як висока, так і низька самооцінка пов’язані із низькою впевненістю у своїх силах, — зазначила пані Світлана. — Гарною ціллю є саме адекватна самооцінка, коли ми навчаємось реалістично оцінювати власні ресурси на кожному життєвому етапі та співвідносимо певні особисті якості із метою, якої прагнемо досягнути. Світлана Селезньова підкреслює, що самоцінність не має залежати від досягнень чи будь-яких інших зовнішніх обставин — саме в цьому і полягає відмінність між поняттями «самоцінність» та «самооцінка».

Також психологиня додала, що поняття «впевненість в собі» чудово розкривається через відчуття «я впораюся». Вона формується значною мірою саме від попереднього успішного досвіду. Лекторка розділила впевненість у собі на два типи: автентична (коли ми чітко розуміємо свої особливості) та компенсаторна (коли ми прагнемо довести щось зовнішньому світу). Здоровим та безпечним для психіки варіантом є саме автентична впевненість у собі, оскільки лише в цьому випадку ми прагнемо досягнути саме «своїх» цілей, а досвід помилок і «провалів» не стає травматичним.

Світлана Селезньова продемонструвала, яким чином прив’язаність до авторитетних людей у дитинстві та їхній зв’язок з дитиною створюють умовне чи безумовне відчуття самоцінності. При цьому було наголошено, що навіть у дорослому віці завжди є можливість доростити власну самоцінність. Для цього варто розвивати в собі такі навички: вибудовувати контакт із собою та тілом; самоспівчуття; увага до своїх потреб та бажань.

Завдяки психоедукаційній та практичній лекції Світлани Селезньової відвідувачі Центру ментального здоров’я мали змогу прояснити для себе роль самоцінності у житті, розкласти на частини елементи стабільної самооцінки та дослідити власну життєву позицію.

Анастасія Притула, магістрантка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій.