У межах проведення ювілейної V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи» 7 травня відбулося урочисте відкриття Науково-дослідної лабораторії просторової археології ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Вона є першим подібним науковим підрозділом в Україні, офіційно створеним при університеті.

У вітальному слові в. о. ректора ЧНУ Євген Кирилюк зауважив, що завдяки роботі лабораторії розвиватимуться сучасні теоретичні і прикладні дослідження, упроваджуватимуться геоінформаційні технології, просторовий аналіз та цифрові методи вивчення археологічної спадщини. Її створення засвідчує те, що археологічна наука в Черкаському національному йде в ногу із часом, залучаючи передові напрацювання для реконструкції процесу й системи заселення в різні хронологічні періоди, взаємозв’язків між давніми спільнотами, ступеня господарського освоєння території в давнину.

— Упевнений, що ця лабораторія сприятиме науково-дослідній роботі наших викладачів, аспірантів, докторантів, буде корисною для інших закладів вищої освіти. Мета в нас одна — вивчення, збереження та популяризація археологічних пам’яток Черкащини, — наголосив Євген Миколайович.

Директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян подякував за допомогу у створенні лабораторії президенту, голові вченої ради ЧНУ Олександрові Черевку та зауважив, що її поява також є результатом співпраці з кафедрою археології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Завідувач останньої Олег Білинський висловив упевненість, що функціонування лабораторії надзвичайно важливе для дослідження археологічної спадщини Черкащини та України, а сама вона стане новим майданчиком наукової взаємодії між нашими закладами. Завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЧНУ Анатолій Морозов підкреслив, що завдяки впровадженню цифрових методів українська археологічна наука дедалі активніше виходить на сучасний міжнародний рівень.

Завідувач лабораторії Василь Лук’яниця ознайомив присутніх, зокрема представників наукової археологічної спільноти, з першими результатами роботи, продемонструвавши можливості використання новітніх геоінформаційних систем для комплексного аналізу розташування археологічних пам’яток. Він зауважив, що поселенська структура визначається природно-географічними чинниками, найкраще уявлення про які також можуть надати тематичні карти з реконструкцією палеоекологічних умов існування пам’яток. У підсумку можемо отримати цілісну картину функціонування давнього населення конкретної території.

Подальша робота Науково-дослідної лабораторії просторової археології буде спрямована на розширення бази даних координат археологічних пам’яток, створення новітньої картографічної основи з визначенням ареалів різночасових археологічних культур, здійснення комплексного просторового й палеоекологічного аналізу існування людських спільнот минулих епох, а також сприятиме поглибленню міжінституційної взаємодії з установами, залученими до вивчення археологічної спадщини Черкащини.

Василь Лук’яниця, завідувач Науково-дослідної лабораторії просторової археології