Уже традицією стало проведення у стінах Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Всеукраїнської науково-практичної конференції «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи».

Цьогоріч кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки стала організатором четвертої поспіль такої конференції. До її роботи у змішаному форматі долучилися близько 30 науковців-археологів, музеєзнавців, викладачів і студентів, що репрезентували півтора десятка установ: Інститут археології НАН України, заклади вищої освіти, історико-культурні заповідники, музеї.

З вітальним словом до учасників звернувся проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Олександр Спрягайло, котрий наголосив на важливості і складності роботи археологів, бурхливому розвитку археології як науки, де активно застосовується міждисциплінарний підхід і робляться нові відкриття. Про виняткову роль археологічних досліджень у правдивому реконструюванні минулого зауважив директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян, котрий одночасно виступив у ролі модератора конференції.

Було заслухано низку фахових, цікавих та інформативних доповідей, які висвітлювали роботу різних археологічних експедицій на Черкащині в останні роки та поступ археологічного вивчення нашого краю. Зокрема, скіфолог Олександр Могилов розповів про Холодноярську археологічну школу на базі Скіфської Правобережної експедиції, в якій у 2024 році  взяли участь і студенти та викладачі ЧНУ. Трипіллєзнавці Едуард Овчинников та Олексій Корвін-Піотровський схарактеризували результати остаточного дослідження комплексу «Сім’я гончаря 2» на найбільшому у світі за часів енеоліту поселенні-гіганті Тальянки. Дмитро Куштан підбив підсумки археологічних розкопок 2024 року в Черкасах — у районі Річкового вокзалу було вивчено поселення черняхівської культури. Завідувач кафедри археології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олег Білинський спільно з магістрантами Валерієм Морозом і Святославом Сиротюком розповіли про застосування новітніх методів, результати розкопок і розвідок Археологічної експедиції НаУКМА в 2024 році на Канівщині, де було досліджено 7 пам’яток. Про археологічні просвітницькі заходи в Черкаському обласному краєзнавчому музеї доповіла завідувачка сектору археології Лариса Сиволап.

Активну участь у роботі конференції взяли також випускники бакалаврату ЧНУ Ярослав Кузьменко, Василь Лук’яниця та Софія Руденко, які нині є магістрантами НаУКМА й Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ярослав Кузьменко обґрунтував потребу дослідження пам’яток скіфського часу в Пороссі, де нині їх відомо вже понад 80 проти 17 в 1980-х рр. Василь Лук’яниця, котрий одночасно є лаборантом археологічної лабораторії ЧНУ, розповів про сучасні концепції поширення інновацій у ході просування носіїв культурного комплексу Кукутень-Трипілля на територію нинішньої Черкащини. Софія Руденко схарактеризувала пізньозарубинецькі пам’ятки нашого краю.

Доповіді учасників супроводжувалися подальшим обговоренням і фаховими коментарями. Плідну дискусію також було продовжено в кулуарах після завершення конференції. Домовилися розширювати та зміцнювати співпрацю між різними установами для подальшого дослідження винятково багатої археологічної спадщини Черкащини та забезпечення навчання нового покоління науковців-археологів.

Дякуємо Збройним силам України за змогу продовжувати займатися науковою роботою та наближення перемоги! Сподіваємося наступного року вітати у стінах ЧНУ ім. Б. Хмельницького учасників уже п’ятої, ювілейної, конференції! Віримо, що вона відбудеться в мирній країні!    

Центр вивчення пам’яток археології