15 лютого на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбувся вже традиційний, третій круглий стіл «Крим і Україна: історія, сьогодення, перспектива», присвячений захисту прав кримськотатарського народу.

Модератор засідання проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, доктор історичних наук, професор Сергій Корновенко зауважив, що цього разу така зустріч вийшла за межі днів пам’яті про депортацію кримськотатарського народу 1944 року, які припадають на травень. Нинішня ситуація потребує якнайшвидшого обговорення і порад експертів. Тому спільно з Меджлісом кримськотатарського народу та низкою громадських організацій (Черкаська обласна організація Спілки офіцерів України, Черкаське Крайове товариство Українського козацтва, осередок Наукового товариства Шевченка у Черкасах) і проходить цей науковий захід.

«Ми вирішили, — зазначив Сергій Корновенко, — обговорити нагальні проблеми Криму, який нині перебуває під російською окупацією, в контексті іншої історичної події, а саме рішення Президії Верховної Ради СРСР 19 лютого 1954 року про передачу тодішньої Кримської області до складу Української РСР. Правочинність такого рішення було підтверджено у Заяві Верховної Ради України стосовно рішень Верховної Ради Росії з питання про Крим від 2 червня 1992 року. Окрім правової складової варто пам’ятати, що саме Україна, використовуючи власний потенціал, розбудовувала економіку Кримського півострова упродовж останніх 60 років. Тільки спільними зусиллями, разом із кримськотатарським народом ми зможемо відновити територіальну цілісність України та її державний суверенітет».

Кримськотатарський громадський діяч Ерфан Кудусов продовжив розмову, зосередившись на сучасних подіях. У доповіді «Становище кримськотатарського народу в умовах російської окупації та його боротьба за свої права» він навів багато прикладів репресій російської влади щодо активістів кримськотатарського народу та їхньої послідовної боротьби зі свавіллям і пропагандою окупаційного режиму. Ним було висловлене тверде переконання, що набуття статусу національної кримськотатарської територіальної автономії прискорить процес деокупації Криму і повернення його до складу України.

Доцент кафедри інтелектуальної власності Олег Тараненко доповів про міжнародну оцінку порушень прав людини в Криму у 2014-2017 роках. Він привернув увагу учасників круглого столу до двох найодіозніших порушень: примусового навернення місцевого населення в громадянство Російської Федерації та обмеження прав громадян на вільне пересування.

Професор кафедри історії України, радник гетьмана Українського козацтва Юрій Присяжнюк виголосив доповідь «Крим у контексті геополітичних інтересів України». У ній підкреслив історичну обумовленість та стратегічне значення Кримського півострова, його населення різних національностей для сучасної української держави. При цьому відзначив, що інтерес цей обопільний, подякував представникам кримськотатарського народу за їхню патріотичну позицію, яку вони відстоюють, попри всі складнощі її демонстрації.

Член Спілки офіцерів України, капітан 3-го рангу Олександр Калько наголосив на тому, що Крим — це економічна та безпекова складова України. Цікавими були зауваги доповідача про те, що російська окупація привела до закриття повітряних коридорів над півостровом, експлуатація яких раніше приносила дохід українському бюджету. Мова велась також про протизаконне використання Російською Федерацією континентального шельфу задля своїх інтересів.

На завершення завідувач кафедри історії України, професор Віталій Масненко висловив власне бачення шляхів і перспектив деокупації Криму. На його погляд, є два шляхи звільнення півострова: силовий та несиловий. Перший може передбачати повноцінну і добре сплановану військову операцію або диверсійні дії проти окупантів, які поєднуються із партизанською війною. Проте, на думку більшості експертів, це в нинішніх умовах неможливо. Більш реалістичний несиловий шлях деокупації Криму, який полягає у кількох аспектах. По-перше, це — моральна, юридична, матеріальна підтримка кримськотатарського народу. По-друге, це — послідовна дипломатична діяльність української держави щодо актуалізації проблеми окупованого Криму на міжнародному рівні. По-третє, це — судові позови державних інституцій і громадян стосовно незаконного позбавлення майна, волі тощо. Четверте, що потрібно робити, — це  реалізувати культурну (ментальну) деокупацію Криму з відповідною політикою історичної пам’яті,  в якій постулюватиметься основна теза «Крим це — Україна!».

Варто зауважити, що, крім студентів та викладачів ННІ історії і філософії Черкаського національного університету, у заході взяли участь і представники Черкаського інституту пожежної безпеки. Зрештою організатори і учасники обговорення дійшли до спільної думки, що якби такі заходи відбувалися одночасно в усіх вишах України, — справа відновлення територіальної цілісності України та її державного суверенітету в Криму рухалася б набагато швидше.

Кафедра історії України