У межах співпраці ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зі стейкхолдерами 17 березня відбулася гостьова лекція-тренінг «Сучасний підручник української мови: від задуму до експертизи».

Авторка лінійки підручників з української мови для НУШ Олена Горошкіна, завідувачка відділу навчання української мови Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, та експертка навчальних видань мовно-літературної освітньої галузі Таміла Груба, декан історико-філологічного факультету, доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови та літератури ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука», ознайомили слухачів зі специфікою створення підручника та процедурою його впровадження в освітній процес.

У заході взяло участь понад 100 учасників. Це студенти й викладачі ННІ української філології та соціальних комунікацій ЧНУ, представники науково-педагогічної та студентської спільноти інших ЗВО України, зокрема: Житомирського державного університету імені Івана Франка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Херсонського державного університету, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука», Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Олена Горошкіна сфокусувала увагу на підручникові «Українська мова. 9 клас», який нещодавно пройшов шлях від задуму до реалізації в текстовому форматі, а також процедуру експертизи й апробації. Авторка висвітлила особливості його підручника, принципи побудови, проаналізувала змістове наповнення, зупинилася також на традиціях, інноваціях та перспективах сучасного підручникотворення.

На думку лекторки, інноваційність навчальних видань полягає в реалізації компетентнісного підходу, наявності діяльнісного компонента (проєкти, есе, завдання, спрямовані на розв’язання проблем, дослідницькі, ситуаційні завдання); інтеграції навчального матеріалу; спрямованості на формування медіаграмотності та критичного мислення учнів (робота з інформацією, аналіз фейків); соціокультурному наповненні (тексти, ілюстрації).

Перспективи розвитку сучасного підручникотворення Олена Горошкіна вбачає в підвищенні ролі українознавчого складника, мультимодальності, розширенні можливостей цифрових платформ (інтерактивні тренажери, відео, інтеграція з ШІ), персоналізації навчання (різнорівневі завдання, вибір тематики тексту тощо).

Друга частина лекції була присвячена експертному вимірові оцінювання підручника. Таміла Груба, експертка підручників мовно-літературної освітньої галузі, зосередила увагу на типових недоліках авторських рукописів (перевантаження теорією, недостатня продуманість системи вправ) та очевидних перевагах, що демонструють посилення компетентнісної спрямованості навчального матеріалу, урізноманітнення видів завдань, інтеграцію практико орієнтованих вправ, використання елементів візуалізації та прагнення авторів зробити навчальний текст більш доступним і мотивувальним для учнів.

Формат тренінгу, що його реалізувала лекторка, уможливив активний діалог зі студентами, у процесі якого обговорено питання методичної ефективності підручника, співвідношення повноти змісту й практичної зручності навчальної книги, складність об’єктивного оцінювання окремих критеріїв експертизи та можливість адаптації підручника до потреб різних учнівських аудиторій.

Організаторка заходу – завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Людмила Шитик – зауважила:

– Пропонована тема лекції-тренінгу відповідає програмі навчальної дисципліни «Експертиза освітніх видань» для студентів освітнього ступеня «бакалавр», які навчаються за спеціальністю «Середня освіта (українська мова і література)». До заходу приєдналися й здобувачі спеціальності «Філологія (українська мова і література)». Подібні заходи покликані поглибити знання студентів, наблизивши підготовку фахівців до вимог ринку праці, та занурити здобувачів у процес створення сучасного підручника, що є не лише джерелом знань, а й інструментом розвитку мислення, мовної культури та читацької компетентності учнів. Сподіваємося, що проведена лекція-тренінг сприятиме зміцненню співпраці між закладами вищої освіти та науково-дослідницькими центрами, забезпечить налагодження комунікації науковців, студентів і практиків.

Захід став важливим кроком у поєднанні теоретичної підготовки студентів із реальними професійними практиками у сфері підручникотворення та експертизи освітніх видань, слугував платформою для фахового обговорення актуальних питань створення, аналізу й оцінювання сучасної навчальної літератури.

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики