У межах тижня науки в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 20 травня на кафедрі української літератури та компаративістики відбувся круглий стіл на тему «Мілітарна тематика в українській літературі».

Учасники обговорення зактуалізували різногранний спектр особливостей відображення воєнної проблематики у текстах української літератури різних періодів. Виступ професорки Наталії Ярмоленко було присвячено сучасному воєнному фольклору в інтернеті, ґенеза якого сягає політичного анекдоту, фольклору спротиву та народної творчості українських Майданів і Революції Гідності. Військові меми, фотожаби й гіфи творили вже з перших днів російсько-української війни спеціалісти з PR-технологій і талановиті споживачі з гарним почуттям гумору, котрі й до сьогодні не втрачають своєї актуальності.

Професор Володимир Поліщук цікаво і ґрунтовно проаналізував період «княжої доби» (літописи, «Слово о полку Ігоревім», «Слово про погибель Руської землі» та ін.), а також акцентував на тому, що в пізніших козацьких літописах, поезіях, прозі, драмах воєнна тематика посідала видне місце, а самі війни оцінювались переважно як руїнницькі, немилосердні чи й гріховні, їм протиставлялися «времена тихомирні».

Професорка Людмила Скорина детально проаналізувала літературу ХІХ століття, коли українські письменники апелювали до збройного протистояння козаків із турками, татарами, до національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує повість Михайла Старицького «Облога Буші».
Професор Василь Пахаренко антивоєнну проблематику у творчості Тараса Шевченка проінтерпретував з позицій геніяльности цього митця. Яскравий тому доказ — поема «Кавказ», про котру кандидатка філологічних наук Інна Кошова розповіла як про об'єкт аналізу на уроках української літератури в школі.

Професорка Лідія Кавун зазначила, що кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні», яка тривалий час в совєтській імперії була заборонена, постає як трагічне і глибоко особистісне осмислення долі людини та народу в умовах Другої світової війни.

На цікавий мілітарний контекст в історії зарубіжної літератури (від античного письменства до періоду раннього модернізму) звернула увагу доцентка Ганна Клименко-Синьоок.
Доцентка Оксана Вертипорох презентувала психосемантику образу війни в нових творах фентезійно-містичної літератури (Т. Горіха-Зерня, В. Аренєв, Генрі Лайон Олді, О. Веліт, зб. «Мотанка»).

Такі наукові обсервації актуальних питань сучасного літературознавства дозволяють не тільки популяризувати читання, пізнавати світ національного письменства, а й утверджувати ментальну самобутність.

Кафедра української літератури та компаративістики