bgb
 
 
 
 
 

Нещодавно на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з ініціативи кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки відбулася науково-практична конференція «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи», яка засвідчила великий інтерес науковців України до давньої історії краю та його матеріальної культури, що є виправданим.

Відома черкаська археологиня Тетяна Нераденко у своїй монографії «Черкащина — географічний і духовний центр України» зазначає, що Черкащина розташована в центрі України та є унікальним історичним регіоном держави. В археологічному контексті вона цілком заслуговує на те, щоб бути візитною карткою України, адже в межах області збереглася та відтворюється на диво багата спадщина давньої матеріальної культури українства.

Починаючи з давніх-давен, наш край має унікальні археологічні пам’ятки. 17—15 тисяч років тому в с. Межиріч Канівського району вперше в давній історії України з’являються наземні житлові споруди первісної людини, при розкопках яких знайдено найдавнішу у світі карту, накреслену на кістці мамонта.

У кінці IV — на початку III тис. до н.е. на території Черкащини виникають трипільські “протоміста” Майданецьке, Тальянки, Доброводи та інші. Трипільці мали високорозвинену землеробську культуру, відому в усьому світі. Вони першими почали будувати двоповерхові житла. Їх культура досягла рівня “протоцивілізації”. Сьогодні 12 поселень-гігантів Черкащини об’єднані в державний історико-культурний заповідник “Трипільська культура”.

Східні землі Черкащини в цей час населяли скотарські середньостогівські племена, які вважаються одними із давніх індоєвропейських племен на теренах України. Вони першими приручили коня, їх конярство спочатку мало м’ясний напрямок, а згодом, за думкою окремих вчених, коня могли використовувати вже як тяглову та верхову тварину. На туристичному шляху Чигирин-Суботів-Холодний Яр лежить одне із найвідоміших поселень цих племен “Молюхів Бугор”.

Наступні історичні періоди також дають багато відомих в Україні та світі археологічних пам’яток: поселення ямної культури в ур. Десятини біля с. Новоселиця Чигиринського району, курган з кам’яними брилами біля с. Вербівка Кам’янського району, зольники білогрудівської культури пізньої бронзи під Уманню, Суботівське городище епохи пізньої бронзи-раннього заліза поблизу с. Суботів Чигиринського району, Мотронинське городище та курганний могильник скіфського часу в Холодному Яру, Трахтемирівське городище скіфського часу біля с. Трахтемирів Канівського району, Рижанівський курган скіфського часу біля с. Рижанівка Звенигородського району, черняхівський могильник поблизу с. Маслово Шполянського району, Мартинівський скарб VI-VII ст. н.е., Дівич-гора та Сахнівські скарби золотих прикрас др. пол. I тис. н.е. в с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, Пастирське городище ранніх слов’ян, Княжа гора — давньоруське місто Родень поблизу Канева, Зарубський та Трахтемирівський монастирі, літописні давньоруські міста Корсунь, Воїнь, Заруб та багато інших.

Гордістю черкащан є роль Черкаського краю у виникненні та розвитку українського козацтва. Черкаський староста Остафій Дашкович першим на початку XVI ст. створив у краї козацькі загони для боротьби з татарами. Його справу продовжив відомий черкаський староста Дмитро Вишневецький (Байда). Самі Черкаси були на той час основним місцем зосередження козацтва. Тоді “черкасами” називали всіх українських козаків.

Сьогодні в межах Черкаської області відомо: 3386 — пам’яток археології, які за внутрішньо комплексним підрахунком складають 8833 археологічних об’єктів, 358 — мистецтва, 170 — пам’яток архітектури, 1558 — історії та культури. 85 пам’яток мають національне значення. До списку історичних місць України включено 13 населених пунктів області. В області функціонують 39 державних музеїв, 78 музеїв на громадських засадах, 8 історико-культурних заповідників, з яких 4 мають статус національних закладів. На території області зареєстровано 520 об’єкт природо-заповідного фонду, які займають понад 61054,1 га. Серед них — 2 національні парки, 1 державний заповідник, 1 національний дендропарк, 1 зоопарк, 209 заказників, 188 пам’яток природи, 49 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 51 державне заповідне урочище та інші. 17 природних об’єктів краю мають загальнодержавне значення.

Кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки


 
Ми використовуємо cookie
Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращий досвід на нашому сайті. Файли cookie дозволяють нам аналізувати трафік та покращувати наш контент.