Нещодавно на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з ініціативи кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки відбулася науково-практична конференція «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи», яка засвідчила великий інтерес науковців України до давньої історії краю та його матеріальної культури, що є виправданим.
Відома черкаська археологиня Тетяна Нераденко у своїй монографії «Черкащина — географічний і духовний центр України» зазначає, що Черкащина розташована в центрі України та є унікальним історичним регіоном держави. В археологічному контексті вона цілком заслуговує на те, щоб бути візитною карткою України, адже в межах області збереглася та відтворюється на диво багата спадщина давньої матеріальної культури українства.
Починаючи з давніх-давен, наш край має унікальні археологічні пам’ятки. 17—15 тисяч років тому в с. Межиріч Канівського району вперше в давній історії України з’являються наземні житлові споруди первісної людини, при розкопках яких знайдено найдавнішу у світі карту, накреслену на кістці мамонта.
У кінці IV — на початку III тис. до н.е. на території Черкащини виникають трипільські “протоміста” Майданецьке, Тальянки, Доброводи та інші. Трипільці мали високорозвинену землеробську культуру, відому в усьому світі. Вони першими почали будувати двоповерхові житла. Їх культура досягла рівня “протоцивілізації”. Сьогодні 12 поселень-гігантів Черкащини об’єднані в державний історико-культурний заповідник “Трипільська культура”.
Східні землі Черкащини в цей час населяли скотарські середньостогівські племена, які вважаються одними із давніх індоєвропейських племен на теренах України. Вони першими приручили коня, їх конярство спочатку мало м’ясний напрямок, а згодом, за думкою окремих вчених, коня могли використовувати вже як тяглову та верхову тварину. На туристичному шляху Чигирин-Суботів-Холодний Яр лежить одне із найвідоміших поселень цих племен “Молюхів Бугор”.
Наступні історичні періоди також дають багато відомих в Україні та світі археологічних пам’яток: поселення ямної культури в ур. Десятини біля с. Новоселиця Чигиринського району, курган з кам’яними брилами біля с. Вербівка Кам’янського району, зольники білогрудівської культури пізньої бронзи під Уманню, Суботівське городище епохи пізньої бронзи-раннього заліза поблизу с. Суботів Чигиринського району, Мотронинське городище та курганний могильник скіфського часу в Холодному Яру, Трахтемирівське городище скіфського часу біля с. Трахтемирів Канівського району, Рижанівський курган скіфського часу біля с. Рижанівка Звенигородського району, черняхівський могильник поблизу с. Маслово Шполянського району, Мартинівський скарб VI-VII ст. н.е., Дівич-гора та Сахнівські скарби золотих прикрас др. пол. I тис. н.е. в с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, Пастирське городище ранніх слов’ян, Княжа гора — давньоруське місто Родень поблизу Канева, Зарубський та Трахтемирівський монастирі, літописні давньоруські міста Корсунь, Воїнь, Заруб та багато інших.
Гордістю черкащан є роль Черкаського краю у виникненні та розвитку українського козацтва. Черкаський староста Остафій Дашкович першим на початку XVI ст. створив у краї козацькі загони для боротьби з татарами. Його справу продовжив відомий черкаський староста Дмитро Вишневецький (Байда). Самі Черкаси були на той час основним місцем зосередження козацтва. Тоді “черкасами” називали всіх українських козаків.
Сьогодні в межах Черкаської області відомо: 3386 — пам’яток археології, які за внутрішньо комплексним підрахунком складають 8833 археологічних об’єктів, 358 — мистецтва, 170 — пам’яток архітектури, 1558 — історії та культури. 85 пам’яток мають національне значення. До списку історичних місць України включено 13 населених пунктів області. В області функціонують 39 державних музеїв, 78 музеїв на громадських засадах, 8 історико-культурних заповідників, з яких 4 мають статус національних закладів. На території області зареєстровано 520 об’єкт природо-заповідного фонду, які займають понад 61054,1 га. Серед них — 2 національні парки, 1 державний заповідник, 1 національний дендропарк, 1 зоопарк, 209 заказників, 188 пам’яток природи, 49 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 51 державне заповідне урочище та інші. 17 природних об’єктів краю мають загальнодержавне значення.
Кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки