Ще не опубліковано

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 19–20 травня 2022 року відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Лінгвалізація світу».

Захід організувала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики. До конференції  долучилося більш ніж 190 учасників із Польщі, Чехії, Угорщини, Хорватії, Литви, Азербайджану та різних регіонів України: Києва, Черкас, Умані, Полтави, Вінниці, Острога, Рівного, Луцька, Чернівців, Львова, Ужгорода, Мукачева, Берегового, Хмельницького, Кропивницького, Херсона, Запоріжжя, Дніпра, Житомира, Ізмаїла, Харкова, Сум, Чернігова, Ірпеня, Луганська — Старобільська — Полтави.

Учасники зустрілися онлайн, щоб лінгвалізувати світ і лінгвалізуватися в ньому, укотре засвідчити важливість і сакральність мови, презентувати й апробувати результати лінгвістичних студій, представити нові напрями мовознавства й нові ідеї в ньому, глибше пізнати доробок різних наукових шкіл України й зарубіжжя.

Міжнародна наукова конференція «Лінгвалізація світу» була започаткована у 2006 році, відтоді її проводять один раз на два роки. Науковий захід охоплює різні царини мовознавчої науки: лексикологію, ономастику, діалектологію, термінологію, історію мови, словотвір, граматику, когнітивну лінгвістику, дискурсологію, лінгвістику тексту, лінгвостилістику, медіалінгвістику та ін.

До обговорення актуальних питань сучасного мовознавства на пленарному засіданні, яке модерувала докторка філологічних наук, професорка завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики  Людмила Шитик (голова оргкомітету), долучилося 100 учасників, серед них науковці з різних регіонів України та зарубіжжя, а також освітяни Черкащини.

Із вітальним словом виступив ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Черевко.

— ЧНУ в умовах воєнного стану активно працює, виконує тилову роботу, — зазначив він. — Водночас ми проводимо навчальний процес, наукові заходи. Сьогодні філологи, лінгвісти зібралися обговорити на науковій конференції надважливу тему, якій у нашому університеті завжди приділяли належну увагу. На моє переконання, материнська мова є складовою української національної ідеї. І розвиток цієї мови, її розуміння, сприйняття — це не політика і не чиїсь забаганки, це суть нашого життя. Якщо ми є нацією, створили свою державу, у нас є право на свою національну мову, і це право треба берегти, як свої кордони. На жаль, і кордони, і мову, і український світ сьогодні ми захищаємо зі зброєю в руках. Але я переконаний, що саме такі заходи в глобальному вимірі формують український незламний дух, який приведе нас усіх на чолі зі Збройними Силами України до перемоги над росією.

Учасників наукового форуму директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій  кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка Оксана Іванченко.

На пленарному засіданні виголосили доповіді українські та зарубіжні лінгвісти: Павло  Гриценко, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України («Війна і українська мова: напрями лінгвальної трансформації соціуму»); Світлана Жаботинська, докторка філологічних наук, професорка кафедри англійської філології і методики навчання англійської мови («Протестний наратив «Black Lives Matter – 2020» у лінгвокогнітивному вимірі (американські і британські ЗМІ)»); Оксана Пухонська, докторка філологічних наук, доцентка кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька Академія» («Мова війни в сучасній документальній прозі учасників російсько-української війни»); Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка («Перифрастичні зв’язки хороніма Росія в публіцистично-політичному дискурсі: структура, семантика, аксіологія»); Ярослав Поліщук, доктор філологічних наук, професор, керівник кафедри україністики Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Мовний стандарт сучасних ЗМІ у світлі постправди»); Єжи Сиротюк, доктор наук, професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Czy leksykografia gwarowa powinna nawiązywać do ludoznawstwa?»); Оксана Тимко-Дітко, докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри української мови і літератури Загребського університету (Хорватія) («Словотвір ойконімів на прикладі української і хорватської мов»); Юстина Кобус, докторка габілітований, ад’юнкт Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) («Leksyka pola tematycznego przyroda w poznańskich zasobach dialektologicznych»).

Учасники конференції продовжили дискусію на секційних засіданнях. Зокрема, працювало шість секцій: «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Ономастика», «Діалектологія. Історія мови», «Граматика», «Когнітологія. Комунікативна лінгвістика. Лінгвостилістика», «Дискурсологія. Перекладознавство», «Медіалінгвістика. Соціолінгвістика». Найпотужнішою була секція «Діалектологія. Історія мови». Наприкінці першого дня роботи конференції учасникам запропоновано онлайн-перегляд вистав Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка («Дума про братів неазовських», «Сад Гетсиманський»).

Наступний день роботи конференції був присвячений лінгвалізації світу в аспекті лінгводидактики. У межах дискусійної платформи «Українська мова в Новій українській школі» обговорено нагальні проблеми сучасної шкільної освіти, ті виклики, що постали перед учителями у зв’язку з ключовою реформою Міністерства освіти і науки України. Ніна Голуб, докторка педагогічних наук, професорка, головна наукова співробітниця Інституту педагогіки НАПН України, виступила з доповіддю «Українська мова в новій українській школі: про переваги авторської модельної програми», де презентувала модельну навчальну програму з української мови для 5–6 класів, наголосивши, що зміни в змістовому компоненті зумовлені намірами надати знанням функційності, а процесові засвоєння їх — умотивованості. Про принципи побудови підручника української мови поінформувала учасників заходу Олена Горошкіна, докторка педагогічних наук, завідувачка відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України. Презентований підручник для 5 класу — це підручник нового покоління, який не лише дає знання учням, а й формує вміння застосовувати їх у повсякденному житті.

До обговорення доповідей долучилися учасники секції «Лінгводидактика», запрошені освітяни Черкащини. Із метою підготовки кваліфікованих учителів для Нової української школи задекларовано створення ради стейкхолдерів ННІ української філології та соціальних комунікацій зі спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова та література), до якої головою запрошено професорку Ніну Голуб та членом ради професорку Олену Горошкіну. 

На заключному пленарному засіданні не лише підсумовано результати наукових дискусій, а й окреслено перспективи подальшої співпраці. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуски 32, 33).

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики