Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка 15 вересня відвідали студенти другого та четвертого курсів кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у межах дисципліни «Історія журналістики» разом із доценткою кафедри Людмилою Солодкою.

Для студентів спеціальності «Журналістика» іноді достатньо почути тільки голос, щоб сторінка з підручника перетворилася на живу людину. Саме з голосу Василя Симоненка розпочалося знайомство майбутніх медійників із музеєм. Вони почули єдиний запис інтерв'ю з поетом, а також аудіозапис вірша «Ти знаєш, що ти — людина» у виконанні самого Василя Андрійовича.

Учасники екскурсій поринули в захопливу мандрівку життєвим і творчим шляхом Василя Симоненка. Їм розповіли про дитинство, родину, творчість, роботу та людей, які були поруч із поетом. Для майбутніх журналістів ця історія була особливо близькою, адже Симоненко й сам пройшов журналістський шлях — працював у редакціях обласних газет «Черкаська правда» та «Молодь Черкащини».

Окремо говорили і про період після смерті митця, коли його ім'я та творчість опинилися під забороною:

— Час взяв своє: 15 років безмовства, 15 років заборон, — розповіла Ніна Іванівна, молодша наукова співробітниця обласного краєзнавчого музею.

Попри це, його тексти самодруками продовжували передавати між людьми. Окремі твори переписували й передавали з рук у руки. За словами пані Ніни, так творчість Симоненка зберігалася не лише в офіційних виданнях, а й у приватній пам’яті читачів.

Під час екскурсії студенти побачили особисті речі поета — його плащ і капелюх. Говорили також про його родину, зокрема матір, яку Симоненко утримував, та відповідальність за близьких, яку він узяв на себе.

Не обійшлося й без незвичних способів взаємодії з творчістю поета. Студентам показали його жартівливу автобіографію, а згодом запропонували поворожити на книзі Симоненка.

Для Вікторії Швайки, студентки 2 курсу спеціальності «Журналістика», зустріч стала можливістю ще раз зануритися у творчість улюбленого поета:

— Вражень просто море, тому що мені подобається творчість Василя Симоненка. Мені дуже подобаються його вірші, я захоплююся його поезією, його життєвим шляхом. Тому мені було приємно почути всю цю історію знову, зануритися в його біографію. У мене залишилися дуже приємні враження.

Студентка також відзначила подачу матеріалу та можливість дізнатися більше про окремі моменти життя Василя Симоненка і його взаємини з іншими письменниками. Найбільше ж її вразили саме аудіозаписи.

— Мені найбільше запам’яталося, коли ми прослуховували вірші, зачитані його голосом, і, зокрема, одне інтерв’ю, яке він давав на радіо. Ось це найбільше мене надихнуло знову вивчати його поезію, — додала студентка.

Для Владислави Слєсар, студентки 4 курсу спеціальності «Журналістика», окремий інтерес становила журналістська сторінка біографії Симоненка:

— Особливо цікаво було дізнатися більше саме про журналістський шлях Василя Симоненка. Ми часто сприймаємо його передусім як поета, але під час екскурсії я побачила його і як журналіста — людину, яка працювала з текстами, писала для газет і мала власний професійний шлях. Думаю, для нас як для майбутніх медійників це особливо цінно. А ще дуже вразило, що ми могли почути його голос — після цього його біографія і творчість сприймаються зовсім по-іншому.

Після екскурсії студенти поставили Ніні Іванівні ще багато запитань та поділилися своїми враженнями у книзі відгуків відвідувачів. Так музейна зустріч завершилася не тільки розповіддю про письменника, а й можливістю для студентів почути його голос, побачити речі, які належали Василю Симоненку, та по-новому подивитися на вже знайомі рядки.

Автор: Катерина Супрун, студентка 4-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій

Фото: Єлизавета Корнійчук, студентка 4-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій