Студентка першого курсу ННІ економіки і права Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анастасія Міщенко долучилася до міжнародної ініціативи EU NEIGHBOURS EAST у статусі Young European Ambassadors та нещодавно опублікувала свій перший блог на офіційному сайті кампанії.
Партнером Анастасії у цій публікації став Дмитро Макаренко — студент Харківського національного університету імені Ярослава Мудрого, родом із Запоріжжя. Разом вони створили текст, який став голосом української молоді з прифронтових міст для всієї Європи.
EU NEIGHBOURS EAST — це комунікаційна кампанія Європейської комісії для країн Східного партнерства: України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Білорусі. Її головна мета — показати, що Європейський Союз — це не абстрактна політика, а реальні люди, можливості, проєкти та цінності, які змінюють життя.
Саме в межах цієї ініціативи працює мережа Young European Ambassadors — молодих активістів, студентів, волонтерів і комунікаторів, які розповідають про європейські цінності мовою своєї генерації. Вони не просто поширюють інформацію — вони говорять про свободу, людську гідність, солідарність і майбутнє через особисті історії.
Для України сьогодні ця платформа має особливе значення. У час війни вона стає каналом, через який європейське суспільство може побачити не лише зведення з фронту, а й те, як живуть, думають і борються за своє майбутнє українські підлітки та студенти.
У своєму спільному блозі Анастасія Міщенко та Дмитро Макаренко написали про так зване «покоління фронтиру» — молодих людей, які зростають і дорослішають у містах, що живуть під звуками сирен і вибухів: Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні.
Це текст не про війну як таку. Це текст про те, що означає бути молодим, коли саме поняття «нормальності» зруйноване.
Автори показують, як звичні для більшості європейської молоді речі — навчання в аудиторіях, зустрічі в кафе, вечірні прогулянки, плани на майбутнє — для українських підлітків замінені укриттями, комендантською годиною і постійною тривогою.
Вони розповідають, як у Харкові школи працюють у метро, як університети перетворилися на «Zoom-кампуси з підвалів», де студенти складають іспити під звук повітряної тривоги. Як молодь навчається не лише професіям, а й виживанню.
Особливо сильною є частина про соціальне життя. Молоді люди з прифронтових міст стали «поколінням комендантської години»: їхні дружби народжуються не в клубах чи на вечірках, а в коридорах укриттів, де за кілька годин спільного страху й очікування зникають усі маски. Вони говорять одразу про головне — про життя, смерть, цінності, майбутнє.
Окрема тема — волонтерство. У блозі показано, як українська молодь дуже рано перестала бути «тією, кого захищають», і стала тими, хто захищає інших. 18–20-річні студенти організовують гуманітарні склади, шукають медичне спорядження за кордоном, доставляють їжу літнім людям, плетуть маскувальні сітки. Для них це не героїзм — це спосіб повернути контроль над власним життям.
Автори також чесно говорять про психологічну ціну цього досвіду: про постійну напругу, неможливість будувати плани, почуття провини за будь-яку радість. Але водночас — про неймовірну внутрішню силу покоління, яке вирішило не зламатися.
Блог Анастасії Міщенко та Дмитра Макаренка — це не просто публікація. Це спосіб пояснити Європі, що війна в Україні — це не тільки фронт і геополітика. Це мільйони молодих людей, які сьогодні вчаться, закохуються, мріють і волонтерять у реальності, де немає гарантій завтрашнього дня.
Через платформу EU NEIGHBOURS EAST цей голос чують у Брюсселі, Берліні, Парижі та інших європейських містах. Це формує емпатію, розуміння і підтримку України не як абстрактної країни, а як суспільства живих, сильних, гідних людей.
Для Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького участь студентки у такій ініціативі — це приклад того, як молодь ЧНУ стає частиною європейського діалогу. А для Анастасії Міщенко — це перший, але дуже вагомий крок у великій справі: говорити від імені свого покоління так, щоб його почули далеко за межами України.
ННІ економіки і права