У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася публічна лекція «Європейська інтеграція: міжпарламентський досвід».

Спікери — знані громадські діячі, політики, борці за суб’єктність України не лише у вітчизняному парламенті, а й на міжнародних офіційних правових та дипломатичних форумах і інститутах: народна депутатка України, співголова фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко та Роман Сущенко, український журналіст, кореспондент національного державного агентства Укрінформ, політичний діяч, український політв'язень, а нині — перший заступник голови Черкаської обласної ради.

Студенти, які вивчають міжнародні відносини, право, журналістику, історію, іноземну філологію, стали учасниками діалогу щодо безпекової ситуації в Україні, дотримання прав людини в умовах війни, а також перспектив європейської інтеграції держави.

Пані Ірина говорила про складність донесення до міжнародних партнерів правдивої інформації про реальні події в Україні. У багатьох європейських політиків ще жевріє надія на умиротворення росії.

Студенти запитували про особистий шлях від журналістки до політика, на що Ірина Геращенко навела слова з інтерв’ю, яке їй пощастило взяти в президента Польщі Олександра Квасневського.

— Я поставила йому одне питання: «Пане Олександре, от у вас була прекрасна насправді політична кар'єра, президентська кар'єра, але що найважливіше ви встигли зробити у своєму житті як президент? І він дав відповідь, яку я запам'ятала на все життя, в мене вже четверте скликання в парламенті, але це я дуже добре пам'ятаю. Він сказав: «Я встиг зі своєю країною заскочити у цей останній вагон, який називається Європейський Союз і НАТО». І далі він розповідав про взаємини президента з парламентом. Всі президенти, не лише в Україні, а в усьому світі, не люблять парламент. Це норма, тому що парламент — це завжди не лише провладна коаліція, а частіше опозиція, це завжди дискусія. Мені дуже шкода, що Україна свого часу, яка мала точно такі стартові можливості після розвалу Радянського Союзу щодо нашого швидкого шляху до ЄС і НАТО, що ми вчасно на цей потяг не встигли. Чому ми на нього не встигли? От я, як політик, як державний діяч, як журналістка, яка мала честь знати багатьох історичних українських діячів, часто ставлю це питанням: чому ми не встигли? На якому етапі ми помилилися?

У виступі було акцентовано увагу на порушеннях прав людини щодо українських військовополонених і цивільних осіб, які утримуються на території російської федерації. Зокрема, йшлося про неналежні умови утримання, відсутність медичної допомоги та застосування фізичного і психологічного тиску:

— росія застосовує геноцидні практики проти українських в’язнів, — наголосила Ірина Геращенко.

Також було підкреслено проблему обмеженого доступу до інформації про місцеперебування полонених, що суттєво ускладнює комунікацію з їхніми родинами.

У контексті гуманітарної політики йшлося про явища примусової русифікації та мілітаризації дітей на тимчасово окупованих територіях України.

Роман Сущенко з власного досвіду відчув весь прояв не лише фізичного, а й психологічного тиску на військових, особливо, коли рашисти розуміють внутрішню силу людини. Важливою частиною виступу стала особиста історія спікера, пов’язана з незаконним переслідуванням та ув’язненням у російській федерації. Він наголосив на значенні консолідованих зусиль Української держави, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства у процесі звільнення українських політв’язнів. Завдяки підтримці держави, дипломатів і суспільства вдалося привернути міжнародну увагу до проблеми політв’язнів. У виступі було також висвітлено діяльність із захисту прав українських громадян, які перебувають у російських місцях несвободи, а також про роботу з міжнародними партнерами щодо їх звільнення.

Під час зустрічі також обговорювалися питання міжнародної підтримки України та необхідності активізації комунікації з іноземними партнерами щодо фіксації та правової оцінки воєнних злочинів.

Окрему увагу було приділено участі у міжнародних процесах, зокрема становленню переговорного формату за участі лідерів європейських держав. Заснування нормандського формату дозволило Україні отримати час для підготовки Збройних Сил і мобілізації суспільства. Було наголошено на незмінності стратегічного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію:

— Україна має йти до ЄС, бо кращих союзів не існує, — підсумував Роман Сущенко.

Крім того, було представлено діяльність органів місцевого самоврядування на міжнародному рівні, зокрема участь у структурах Ради Європи, де українська сторона відстоює базові демократичні цінності: право на життя, безпеку, свободу слова та власність.

Зустріч відбулася у форматі відкритої дискусії, що дало змогу студентам поставити запитання та обговорити актуальні питання сучасної політики, міжнародних відносин і прав людини.

Пані Ірина привезла для університету маленьку бібліотеку сучасних видань про історію становлення нашої незалежності, рух шістдесятників, відомих українців. Вона закликала студентів багато читати, щоб протистояти гібридній агресії, бути готовими до дискусії з європейцями й самим розуміти власну ідентичність.

Зустріч була корисною всім, бо саме такі діалоги сприяють комунікації між поколіннями, розумінню власної ідентичності. Українці не вивчають, а кладуть життя за власні європейські цінності.

Наталка Земзюліна, професорка кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин