Навчальний рік розпочався нещодавно, однак шкільний режим відрізняється від традиційного.

Затверджені нововведення, тривалі карантинні умови та дистанційне навчання, яке здійснювали дотепер, можуть спричинити тривогу та стрес в учнів. Докторка психологічних наук, завідувачка кафедри педагогіки і психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Інна Кукуленко-Лук’янець розповіла інформаційному агентству «Нова Доба» про те, як батькам й учням адаптуватися до навчального процесу.

— Назвіть характерні ознаки періоду адаптації?

— Під час пристосування до шкільного режиму в дитини можна помітити підвищену втомлюваність. Наприклад, якщо після навчання вона вдень лягає спати або ж, навпаки, спостерігати тривожність під час сну вночі. Також характерними рисами періоду адаптації в дитини є прояв емоцій та різка зміна реакції, яких раніше не було. Речі, які дотепер смішили її, можуть дратувати або змусити плакати. Батьки можуть не зрозуміти, що це відбувається через проблемне пристосування до навчального року. Серед низки властивостей виокремлюють: зміни в поведінці, знервованість, агресію та хворобливість. Поява простудних захворювань теж означає, що дитині важко дотримуватися шкільного режиму.

— Як дитині уникнути стресу після літніх канікул та тривалого карантину?

— Пандемія та запровадження карантинних умов негативно вплинули на організм не лише дорослих, а й дітей. Люди почуваються впевненіше та спокійніше, коли події відбуваються стабільно. Однак цей навчальний рік відрізняється від попередніх — на тлі значних змін з’явився додатковий стрес. Зараз діти мають виконувати незвичні речі: заходити-виходити до школи через певний вхід з учителем, систематично проходити температурний скринінг, не пересуватися по коридорах. Тому в цей період для школярів варто послабити вимоги щодо навчання й поведінки та не перевантажувати дітей новою інформацією. Під час стресу учень не має прагнути бути лідером, а повинен діяти виважено. Варто поступово входити в режим, щоб школярі не відчували зайвої тривоги.

— Які найбільш важливі теми потрібно обговорити перед початком нового навчального року?

— Через нововведення, які очікують на дітей в школі насамперед варто обговорити особливості поведінки під час пандемії та нагадати основні правила запобігання поширення COVID-19. Однак не потрібно залякувати дитину, а краще провести бесіду в ігровій формі. Можна сказати, що це нова гра «Не спіймай вірус», яка має певні правила: носіння масок, дотримання дистанції, регулярна дезінфекція рук. Також необхідно підбадьорювати дитину, мовляв, «усе вдасться», «ти молодець», «ми завжди поруч і підтримаємо тебе».

— Що необхідно робити, якщо дитина відмовляється йти до школи?

— У цьому випадку потрібно з’ясувати причину. Завдання батьків обговорити це питання та зрозуміти мотив відмови дитини. Задля ефективного розв'язання проблеми необхідно, щоб між членами сім’ї виникла довіра. Після розмови варто дійти згоди та обдумати подальші дії. Щоб підтримати дитину можна провести день разом: прогулятися в парку, покуштувати морозиво, влаштувати шопінг. У цей спосіб вона зрозуміє, що право вибору є завжди та через порушення певних обмежень нічого страшного не трапиться. Також варто зважати на індивідуальні особливості дитини, темперамент та нервову систему, бо є люди, які спокійно адаптуються і навпаки. Потрібно дати можливість пропустити заняття та як слід виспатися, щоб покращити її самопочуття. Якщо ж дитина безпідставно вирішила не йти до школи, можна сказати, що в цьому разі вона не отримає улюблені солодощі.

— Яку психологічну роль відіграє вчитель протягом перших навчальних днів?

— Діти найбільше зчитують інформацію з батьків та дорослих. Тож учитель посідає провідне значення. Насамперед школярі звертають увагу на слова, інтонацію, настрій, міміку та поведінку викладача. Якщо педагог поводиться спокійно та виважено — діти почуваються комфортно і впевнено. Упродовж перших навчальних днів учителі мають бути поблажливими до дітей, не вимагати високих оцінок та контролювати навантаження школярів. Оскільки стрес зумовлює психосоматичні проблеми, неврози та афективні розлади. Можна подавати інформацію у формі гри чи своєрідних квестах, щоб зацікавити учнів і не створювати додаткову напругу. З іншого боку, ігрова форма їх дисциплінуватиме та гуртуватиме.