Побачила світ книга «Сільський побут Середньої Наддніпрянщини: кінець XIX – початок XXI ст.» за авторства професора кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анатолія Чабана.
У ній на основі опрацювання історичних джерел, наукової літератури та польових досліджень всебічно розкриваються особливості сільського побуту важливого історико-культурного регіону України (до якого входить і значна частина території сучасної Черкащини), який значною мірою уособлює найбільш характерні риси матеріальної й духовної культури українського народу.
Із сучасних методологічних позицій у роботі ґрунтовно проаналізовано повсякденний побут окремих категорій сільського населення, передусім селянських родин, які обробляли землю і вели індивідуальне господарство. Не обділено увагою і селян, які займалися ремеслами та промислами, постійно або сезонно працювали на підприємствах, залізниці й в торгівлі, а також сільської інтелігенції, духовенства, персоналу, що обслуговує поміщицькі маєтки.
Особливо цікавою видається та частина роботи, де йдеться про побутові умови сільських жителів XX – початку XXI ст. Зокрема, висвітлюється повсякденний побут вчителів, працівників історико-культурних заповідників, музеїв, будинків культури та бібліотек, відомих людей, які проживають у селах краю, а також тих, що жили й творили у сільській місцевості раніше. Свої висновки автор подає у контексті соціокультурних процесів, що відбуваються у сільській місцевості.
Аналіз трансформації сільського побуту населення Середньої Наддніпрянщини постає у монографії в історичному вимірі, охоплюючи період у понад 120 років. Підкреслюється, що за цей період відбулися радикальні зміни способу економічного, політичного, духовного та соціального життя сільського населення. У результаті відійшли у минуле архаїчні способи виробництва, знарядь праці, організації житла, речей повсякденного вжитку.
На жаль, – констатує автор, ці зміни відбулися у результаті не еволюційних змін і перетворень, як це відбувалося у багатьох європейських країнах впродовж століть під впливом досягнень науково-технічного прогресу, а внаслідок значних реформаційних змін – скасування кріпосного права, столипінської аграрної реформи, трагічних потрясінь першої світової війни, а також революційних подій, трагедій доби сталінізму – Голодомору 1932–1933 рр., голоду 1946–1947 рр., політичних репресій, воєнного лихоліття і повоєнної розрухи, примусового втручання партійно-державних структур в організацію праці, життя і побуту сільського населення.
Автор цілком слушно зазначає, що чимало знарядь праці, ужиткових речей, виробів сільських умільців та інших унікальних предметів сільського побуту відходять у минуле, відкладаються у музейних етнографічних колекціях, або ж зовсім зникають і відходять у небуття. Хіба що про них пишуть у літературних творах, викликаючи у молодих читачів лише запитання і нерозуміння. Тож завдання свого дослідження А. Ю. Чабан вбачає у приверненні уваги до необхідності зафіксувати та всебічно висвітлити головні аспекти побутових умов життя сільського населення для збереження його у народній пам’яті як одного із чинників утвердження національної ідентичності українців.
Водночас у монографії окреслюються і напрямки подальших наукових досліджень проблеми, акцентується увага на необхідності продовження комплексного вивчення історії й культурної спадщини Середньої Наддніпрянщини, зокрема XVIII – XX століть. Потребують більш глибокого вивчення й узагальнення сусідні землі, зокрема, Східне Поділля (Уманщина), південні околишні землі Київщини, передусім Переяславщина, які дуже часто опинялися в тіні історії Києва, північна Кіровоградщина з її міграційними проблемами тощо.
Заслуговують підтримки висловлені автором міркування щодо перспективності ретельного опрацювання окремих аспектів життя населення на основі просопографічного аналізу, який передбачає вивчення життєвих стратегій, службових кар’єр, політичних позицій певних індивідів, що входять до тих чи інших соціальних груп. Саме цьому питанню слугує і запропонована монографія, яка присвячена трансформації сільського побуту, який характеризується рішучими змінами від архаїчних методів побутового життя пересічних громадян, до сучасного модерного життєвого укладу.
Насиченість цікавим фактичним матеріалом та ілюстраціями, дохідлива мова викладу і вдало вибудувана структура робить книгу привабливою не тільки для науковців, а й для широкого читацького загалу, може використовуватися в освітньо-виховному процесі в закладах освіти та у просвітницькій роботі.
Виконане автором наукове дослідження є складовою частиною багаторічної науково-дослідної та просвітницької роботи науковців Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спільно з Інститутом історії України НАН України та Черкаською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України.
Василь Мельниченко, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, заслужений працівник культури України