«Стійкість не можна вколоти як вакцину, або видати усім, як пігулку. Але стійкість можна розвинути, підтримувати, «прокачувати».

Стійка нація починається з конкретної людини. Тому наше завдання — створити умови для її розвитку, для реалізації всіх потенційних талантів і можливостей. Послуги мають дійти до кожного українця, до кожної громади. Важливо не просто створювати сервіси, а й інвестувати в просвіту, долати стигму», — Олена Зеленська, перша леді України звернулася онлайн до учасників Всеукраїнського форуму «Колективна стійкість, зцілення та зростання», який відбувся 1 липня в Українському Католицькому Університеті.

Конференцію ініціював Український католицький університет у партнерстві з Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?», ініційованою першою леді Оленою Зеленською, та Координаційним центром з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України. Про це інформують в УКУ.

Захід зібрав представників з різних галузей: освіти, культури, медицини, реабілітації, ментального здоров’я, управління, громадського сектору. Учасники конференції ділились експертизою, особистим та професійним досвідом, обговорювали складні питання і шукали формулу української стійкості.

Галина Гаврилюк, проректорка з освітньо-виховної та іміджевої діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, взяла участь у цьому заході.

«Є кілька вимірів стійкості. Один з них — прийняти смерть, осмислити її, проговорити ймовірність, що вона може настати. Тоді стане легше жити з цим усвідомленням. Наступний вимір — бути постійно в контакті з  життям, вибрати для себе життя, вкорінитись в ньому.  Важливо дозволити собі і дітям радіти та жити, адже радість життя дає нам енергію», — зазначила Світлана Ройз, дитяча сімейна психологиня, письменниця.

 Олег Романчук, психотерапевт, дитячий психіатр, директор Інституту психічного здоров’я УКУ та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії поділився: «Ми будемо шукати ще більше стійкості і джерела, з яких можемо її черпати. Наша стійкість є там, де не має відчаю, натомість є надія. Надія – це те, що кличе нас до дії. Вона є там, де є спільнота, а спільнота виростає з любові. Ми тут, щоб творити нову спільноту і вчитись будувати місточки між різними спільнотами, пробачати один одному, разом працювати і боротись за єдність».

 «Нам є на що спертися: на тих людей на плечах яких стоїмо, які вціліли у попередніх історичних подіях, які дали нам життя, зберегли мову і культуру, яка визначає нашу ідентичність. Ми можемо спертися один на одного. Драматичний час дає можливість проявити найкращі риси — брати відповідальність, боротися за свободу, бути сміливими, приймати складні рішення, допомагати один одному. Оце Шевченкове "І будуть люде…" — це про любов. Зараз, як ніколи раніше, ми гостро відчуваємо, що значить любити і бути людиною. Як це не парадоксально, але ми також можемо спертися на майбутнє. Росія хоче повернути нас у минуле, але це неможливо. Ми зараз платимо найвищу ціну, щоб остаточно відірватися від "рускава міра", але майбутнє наступить. Це невідворотно», — зазначила під час дискусії Олександра Матвійчук, правозахисниця, лауреатка премій імені Василя Стуса та «Захисник демократії», голова організації «Центр громадянських свобод», нагородженої Нобелівською премією миру 2022 року.

«Це був довгий, насичений і продуктивний день. Це був «простір роздумування про зцілення». Це була історія про те, «як ми вибрали жити в цих умовах».

ЧНУ ім. Б. Хмельницького — серед 40 університетів, які вже долучилися до реалізації Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?». Проректори 22 університетів взяли участь у форумі «Колективна стійкість, зцілення та зростання».

Багато ще потрібно осмислити, деякі тези з виступів спікерів стали помічними уже в моменті, деякі визначили траєкторію руху.

Щира вдячність організаторам за розкіш спілкування, гостинність і за словами п. Оксани Збітнєвої «обнадієність» — підсумувала Галина Гаврилюк.

Джерело: УКУ