Черкащанка Олена Сабурова цьогоріч вступила в магістратуру до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на спеціальність «Практична психологія». Вона стала студенткою втретє у 53 роки й не шкодує про свій вибір.

У Міжнародний день студента, який щорічно відзначають 17 листопада, журналісти «Про все» поспілкувалися з Оленою Сабуровою про те, як це — знову вступити до університету після 50 років.

Жінка розповідає, що на урочистостях з нагоди Дня знань в університеті була одразу в двох ролях: мами першокурсниці та студентки. Донька Валерія вступила на Факультет обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем. А Олена обрала для себе напрям психології.

— Психологія приваблювала мене давно. Я люблю вислуховувати людей, допомагати їм. Зі мною багато хто радився: і подружки, і родичі. Я аналізувала їхні ситуації за допомогою логіки, адже маю схильність до точних наук, особливо математики. І в психології логіка, на мою думку, дуже потрібна. Моя двоюрідна сестра говорила мені, що ніхто не вміє так вислухати, як я. Адже це насправді не кожен витримує, а в мене є терпіння. Мені це цікаво. Я заглиблююся в ту тему, яку мені розповідають, ставлю питання, — ділиться Олена Сабурова.

Дві попередні освіти Олени зовсім не пов’язані із теперішнім вибором. Після школи вона вступила до колишнього Черкаського інженерно-технологічного інституту на спеціальність «Інженера-технолога». Другу спеціальність — інженер-програмістінженер-програміст — Олена отримала в межах післядипломної освіти в ЧНУ імені Богдана Хмельницького.

— У школі мені дуже подобалася математика. Пам’ятаю, як приходила зі школи додому й відразу розв'язувала нові задачі та отримувала від цього задоволення. Я з дитинства була впертою. Навіть найскладнішу задачу я мала вирішити, інакше не заспокоїлася б. Але після того, як ти долаєш складні завдання, виникає гордість за себе, — розповідає жінка.

Нині Олена проводить аналогії у психологічних розмовах з математичними задачами, адже в обох випадках треба шукати рішення.

— Складна ситуація — це як задача із зірочкою. Як детектив. Я їх, до речі, теж завжди любила, постійно намагалася якомога раніше вгадати розв’язку.

Проте перед тим, як знову стати студенткою, Олена все ж вагалася. Вона зізнається, що на позитивне рішення вплинув її двоюрідний брат.

— Ми з двоюрідним братом, як рідні, разом росли. І перед вступом до університету він дуже мене підтримав. Я дякую йому за це. Адже коли вагаєшся, стороння підтримка все ж важлива, — говорить жінка.

Також Олену підтримали її діти.

— Ми з донькою зараз дві студентки. Молодший син зараз навчається у 10 класі ФІМЛІ, скоро теж буде студентом. Він дуже добре навчається, займає перші місця на олімпіадах. У мене немає сумнівів, що він вступить, ще й на бюджет.

Але були й ті, хто рішення Олени Сабурової вступити до університету не сприйняли.

— Одні казали: «нащо це тобі?», інші говорили про вік, що вже пізно вчитися. Але з такими людьми немає бажання спілкуватися. Адже навчання — це гарний спосіб підтримувати молодість. І до цього потрібно привчати себе ще з молодого віку. Тренувати мозок, як тренуєте м’язи, — зазначає Олена.

Олена каже, що любить долати виклики та непрості завдання. Тому труднощі в навчанні лише більше її мотивують.

— Чим складніше, тим більше тебе буде радувати успіх після виконання цього завдання. Особливих проблем з навчання у мене немає. З кожним роком, звісно, багато чого змінюється, з’являються нові технології, платформи, різновиди навчання. Навіть, якщо ти чогось не знаєш, але є бажання — все можна освоїти. Головне — не боятися, — говорить жінка.

Відразу після закінчення магістратури Олена Сабурова не планує вступати на нову спеціальність. Але каже, що могла б вивчати і право, і медицину, а також хотіла б здобути музичну освіту.

— Якщо пройде час і в мене з’явиться тяга до чогось, то, можливо, знову буду навчатися. Я дуже люблю музику. У дитинстві просила, щоб мене віддали в музичну школу. Але, на жаль, не склалося. Тому хотіла б повчитися музиці. Мені подобається, коли можна поспілкуватися з новими людьми, подискутувати, обговорити різні питання. Навчання — це й нові знайомі, друзі. Також коли ще й викладачі вміють зацікавити — це дуже круто і важливо.

Усім, хто також хоче здобути нову освіту, але з різних причин сумнівається, жінка радить не боятися та вірити в себе.

— Людина може працювати на певній посаді тривалий час, уже звикнути до неї, але, можливо, в неї водночас залишається нереалізована мрія. І хтось може так все життя прожити й похоронити цю мрію, вона залишиться нездійсненою. Треба прислухатися до себе: думок, організму, мрій. І не треба боятися. Треба шукати можливості та тих людей, які підтримають. Навчання корисне і для здоров’я. Навіть якщо ви не будете працювати за фахом, який опановуєте, це корисно, як мінімум, для особистого розвитку, для себе, — говорить Олена.

День студента цьогоріч Олена Сабурова святкуватиме з дітьми.

— Сядемо втрьох, я з донькою і сином, візьмемо торт, чай. Поспілкуємося. Кожен розповість про своє студентське чи шкільне життя.

Джерело: «Про все»