Цими днями духовну спільноту Шевченкового краю спіткала велика втрата: пішов у далекі засвіти відомий краєзнавець, музейник і поет, випускник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Микола Іванович Борщ.

Він народжений у селянській родині 8 вересня передвоєнного 1940 року, а його рідними пенатами стало чималеньке село Ташлик на Смілянщині. Після служби в Збройних Силах учителював у селі Товмач Шполянського району, закінчив філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту (1971 р.). Упродовж п’яти років працював у Черкаському обласному відділенні Товариства охорони пам’ятників історії й культури України (1971 – 1975 роки). На подальші майже 20 років він пов’язав свою життєву долю з Черкаським обласним краєзнавчим музеєм, де обіймав посаду наукового співробітника, опікувався збереженням та примноженням фондів цього провідного осередку історичної пам’яті нашого краю.

Микола Іванович відзначався великою працелюбністю й ретельністю в дослідницько-краєзнавчій роботі й за результатами його невтомних пошуків на шпальтах обласних часописів і збірників побачили світ кілька сот статей та розвідок з історії Черкащини. Відомий краєзнавець підготував до друку й краєзнавчі книги, зокрема, «З вершин славетних черкащан» і «Краєзнавчі нотатки про село Ташлик». А ще він став організатором і учасником кількох десятків краєзнавчих конференцій, постійно виступав з цікавими матеріалами в теле- і радіоефірі.

Наш талановитий земляк став відомим і як майстер літературного слова. Значної популярності зажили його історичні поеми «Козацька доля», «Князь Єремія», «Платонів хутір — геніїв колиска». Він писав також і добротну поетичну лірику (громадянську, інтимну, пейзажну), характерними рисами якої є послідовний гуманізм, етичний максималізм, опоетизування селянського світу, щирість, звернення до Бога. Кілька його віршів покладено на музику композиторами Олександром Стадником і Миколою Плашкевичем. Побачили світ збірки поезій Миколи Борща «Шукаю вічну таїну», «Блискавка болю», «Роздоріжжя». Не забув поет і про найменшеньких читачів, подарувавши їм віршовані збірочки «Наша киця комизиться» й «Ой Дениско коня пасе».

Довгі роки Микола Борщ виконував рутинні обов’язки заступника голови Черкаської обласної організації НСКУ. Вагомий внесок ветерана музейництва й краєзнавства у збереження національної історико-культурної спадщини дістав гідне пошанування. Йому присвоєно звання «Почесний краєзнавець України», а в 2014 році присуджено обласну краєзнавчу премію ім. М. Максимовича.

Перестало битися серце відомого просвітника, патріота України й рідного краю. Тож нехай спочиває з миром! Своїм активним духовнотворенням Микола Борщ заслужив право на нашу незнищенну пам'ять!

Григорій Голиш, Почесний краєзнавець України