Україна згадує сьогодні найбільшу техногенну катастрофу  в історії людства. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 37 років тому, довгий час була державною таємницею за сімома замками.

Замість того, щоб ефективно боротися з наслідками аварії, влада та спецслужби СРСР всіма силами намагалася зберегти реноме і переконати своїх громадян і світ, що нічого страшного не сталося, а ситуація під контролем. Агенти КГБ виявляли«панікерів», які самотужки намагалися знайти інформацію і зрозуміти, що відбувається, проводили цілі спецоперації із «підсовування» іноземним журналістам «правильної» інформації, викрадення зразків радіаційного ґрунту і підміни їх «чистими», поширення фейків про ситуацію в Києві та області.

Побачити всю «кухню окозамилювання» органів КГБ дає можливість збірник документів «Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період», який побачив світ у 2019 році. До появи збірника долучилися фахівці Інституту історії України НАНУ, Галузевий державний архів СБУ та Український інститут національної пам’яті. А минулого року цей же колектив презентував збірник документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії», куди увійшли архівні матеріали, які охоплюють період з початку 1970-х і до листопада 1986 року: від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об'єкту «Укриття» («Саркофаг») після Чорнобильської катастрофи.

Що ж намагалася приховати влада від своїх громадян, які головні завдання ставив КГБ перед своїми агентами і головне – чи можна було уникнути такої масштабної катастрофи? Про це розповів один із упорядників обох збірок, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук Олег Бажан.

Повну версію статті читайте на сайті Українського інституту національної пам’яті.