Науковець Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Лук’яниця взяв участь у  Міжнародній конференції «Археологічні студії 2025». Захід пройшов на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Конференція стала наймасштабнішим науковим заходом з археології в Україні, об’єднавши 80 учасників: наукових співробітників Інституту археології Національної академії наук України, музеїв, заповідників; викладачів університетів із різних куточків країни; аспірантів, студентів бакалаврату та магістратури. Конференція відбулася у змішаному форматі: офлайн — у стінах найдавнішої споруди київського Подолу, Поварні Братського монастиря XVII століття (Будинок Галшки Гулевичівни, де нині розташовано Музей НаУКМА), та онлайн — на платформі MS Teams.

Доповіді було розподілено за 6 секціями, що охоплюють усі провідні напрями сучасної української археологічної науки. Серед доповідачів — провідні археологи України, широко відомі за кордоном: Леонід Залізняк, Михайло Відейко, Віталій Отрощенко, Віктор Клочко, Юрій Болтрик, Інна Потєхіна, Світлана Біляєва, Павло Шидловський та інші. Наприкінці першого дня роботи конференції також відбулася публічна англомовна дискусія «Why archaeology matters? A Ukrainian perspective», покликана ознайомити зарубіжних колег із Польщі, Великої Британії, Данії, Норвегії, Мексики з актуальним станом археології в Україні та викликами, з якими вона бореться під час широкомасштабного російського вторгнення. Було наголошено на втратах, яких зазнала археологічна спадщина України, акцентовано на неприйнятності співпраці з російськими науковцями.

Долучився до роботи секції «Доба каменю» й лаборант археологічної лабораторії ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, випускник бакалаврату ЧНУ, а нині — магістрант НаУКМА Василь Лук’яниця. Він представив доповідь на тему «Передумови неолітизації Близького Сходу крізь призму досліджень археологічного комплексу Ґьобеклі Тепе», в якій окреслив результати останніх розкопок цієї пам’ятки світового значення, об’єкта Міжнародної спадщини ЮНЕСКО, розташованого в Південно-Східній Туреччині. Монументальні кам’яні споруди Ґьобеклі Тепе віком понад 11 тис. років перевертають уявлення про початок неоліту і процес переходу людства до відтворювального господарства. Тема викликала значний інтерес та жваве обговорення серед фахівців.

Майже 70 виголошених доповідей, активні дискусії на секціях і в кулуарах засвідчили, що конференція стала видатною подією, продемонструвавши, у т. ч. міжнародній академічній спільноті, новітні здобутки археології України за умов воєнного стану. 

ННІ міжнародних відносин, історії та філософії