У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася Міжнародна наукова конференція «Війна і література».

Організатори заходу, який відбувся 27 квітня у змішаному форматі, — кафедра української літератури та компаративістики спільно з Черкаською обласною адміністрацією, Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Інститутом словацької літератури Словацької Академії наук, кафедрою української мови і літератури Загребського університету, кафедрою україністики Інституту східнослов’янських філологій Університету імені Адама Міцкевича в Познані, осередком Наукового товариства Шевченка в Черкасах.

Зі вступним словом до присутніх звернувся перший проректор Василь Мойсієнко:

— Наше зібрання є плановим, але умови дуже непрості. Сьогодні тема, яку ми будемо обговорювати, набуває особливої ваги. Мова і література — це зброя в такі складні часи. Та попри війну ми продовжуємо освітній процес, — наголосив Василь Мойсієнко.

Серед поважних гостей був присутній Микола Жулинський, директор інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України, Почесний професор ЧНУ імені Богдана Хмельницького. Він наголосив, що тема конференції є дуже важливою. Вона зобов’язує нас перечитати твори, які присвячені трагічним і драматичним подіям нашої національної історії. Професор впевнений, що українська література досить точно відповіла на ті запитання, які виникли сьогодні у зв’язку із російською агресією.

У доповідях учасників були порушені такі теми:

— Відображення російсько-турецької війни 1787-1792 років у Шевченковій поемі «Москалева Криниця» (заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь).

— Тема «Друга світова війна і Україна» у творах письменників діаспори (завідувачка відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Світлана Лущій).

— Мілітарний наратив і реконструкція українського гуманітарного простору (професорка кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету Ірина Захарчук).

— Лабіринти (не)своєї пам’яті та ландшафт війни в сучасній драматургії (головна наукова співробітниця Київського університету ім. Бориса Грінченка Олена Бондарева).

— Наративи етичної пам’яті війни і тотожності в сучасній українській літературі (професорка кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ Лідія Кавун).

— Війна у прозі Ігоря Михайлишина (завідувачка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педуніверситету Ольга Харлан).

— «Голоси війни»: складності та перспективи фіксації мілітарного фольклору (професорка кафедри фольклористики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Олена Івановська).

Одній із актуальних тем була присвячена доповідь доктора філологічних наук, професора Василя Пахаренка. Він розповів про сучасну російсько-українську війну в новій шкільній програмі з літератури.

— Дуже багато значить, якою цю війну бачитимуть наші нащадки. Це залежить від того, як вона буде викладатися в школі. Добираючи тексти, ми керувалися такими критеріями, як відповідність віковим особливостям, гуманізм і художність. Треба, щоб твір був правдивим, не лакував і не романтизував війну. При цьому не ранив ще більше і так пошматовані дитячі душі, а навпаки зціляв, — зазначив Василь Пахаренко.

Також на конференції були присутні майбутні філологи. Студентка 1-Б курсу Карина Тимошенко поділилась, що їй було дуже цікаво, адже обговорювалася не лише тема літератури та її змісту, а й проблема меншовартості, національної свідомості й гідності українського населення. Окремо дівчину порадувало те, що під час зустрічі спікери порушували питання сучасної шкільної освіти.

Автор: студент 1-Ж курсу Денис Непогодьєв
Фото: Анна Харченко