Людмила Ромащенко, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького стала учасником VIII Міжнародна наукова конференція «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі».

Науковець ділиться враженнями від заходу.

«Красо України, Подолля!». Такі слова Великої Українки спадають на думку, коли приїжджаєш у Кам’янець-Подільський — порівняно невелике, але від того не менш чарівне, по-європейськи ошатне й затишне місто над річкою Смотрич. Саме тут відбулася VIII Міжнародна наукова конференція «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі».

На форумі, організованому факультетом української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, розглядалися питання сучасного мовознавства, дидактики, літературознавства, журналістської справи.

Черкаський національний університет пов’язують із Кам’янець-Подільським університетом плідні наукові контакти: взаємоучасть у конференціях, експертиза й опонування дисертацій, які захищаються у спецрадах ЧНУ, головування у випускних державно-атестаційних комісіях та інше. І ці зв’язки мають передісторію.

Протягом 1918-1923 рр. у Кам’янець-Подільському університеті працював на посаді професора український поет-неокласик, перекладач, літературознавець Михайло Драй-Хмара, уродженець с. Малі Канівці на Чорнобаївщині, який навчався в школі міста Золотоноші, а згодом скінчив чотири класи Черкаської гімназії. Йому встановлено пам’ятник у сквері подільського університету.

Тож як своєрідна тяглість традиції сприйнялося запрошення колеги, професора Олега Анатолійовича Рарицького, прочитати магістрантам лекцію на тему: «Письменники-шістдесятники в українській літературі». Особливе зацікавлення в подільських студентів викликали відомості про Василя Симоненка, його черкаський період життя і творчості.

Конференція запам’яталася не лише палкими дискусіями (що цілком природно, адже відомо: наука закінчується там, де закінчується полеміка), але й цікавою культурною програмою.

Зачудував музей історії університету, що відсвяткував столітній ювілей, етнографічний центр, концепція якого нагадує музей рушника в Черкаському національному.

Серед історико-культурних пам’яток  міста — Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття). Але  найбільше вражає Кам'янець-Подільська фортеця, яка є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «Семи чудес України», відтак приваблює туристів з усіх куточків нашої держави і з-за кордону. Тут відбував покарання (про що свідчить меморіальна дошка) очільник повстанського руху на Поділлі, «український Робін Гуд», Устим Кармалюк, оспіваний у народній творчості та художній літературі. Викликають захоплення і мальовничі краєвиди: водоспади, джерела, каньйон, який нагадує Буцький на Маньківщині.

Тож хочеться сподіватися, що зв’язки між науковцями і студентами Шевченкового краю і Поділля триватимуть і в майбутньому.

Ромащенко Людмила Іванівна, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та компаративістики навчально-наукового інституту української філології і соціальних комунікацій