25 вересня у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся  Всеукраїнський науково-практичний семінар «Вітчизняна філологія: теоретичні та методичні аспекти вивчення».

Захід було присвячено пошануванню викладачів-філологів, які працювали в Черкаському національному університеті і стали відомими далеко за його межами: Тетяни Олександрівни Туліної (1925–2015), Мирона Івановича Борецького (1941–2007), Володимира Григоровича Лєденьова (1932–2015).

Організували конференцію ННІ іноземних мов Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (кафедра російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання; кафедра теорії та практики перекладу) у співпраці з кафедрою російської мови та літератури Київського національного лінгвістичного університету, кафедрою російської мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та Черкаського міського методичного кабінету установ освіти, Районного методичного об’єднання вчителів зарубіжної літератури Золотоніського району.

Відкриваючи роботу семінару, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Сергій Корновенко наголосив, що вшанування традицій — це візитівка нашого навчального закладу. Теплими словами вітань звернулася до учасників семінару директор ННІ іноземних мов Людмила Швидка. Вона наголосила, що захід був організований у рамках проекту «Вища та середня школа: співпраця заради майбутнього», який четвертий рік поспіль реалізується ННІ іноземних мов ЧНУ ім. Б. Хмельницького та методичним об’єднанням учителів світової літератури, російської мови загальноосвітніх закладів міста Черкаси.

Пленарне засідання  було насичене цікавими доповідями й просто згадками про Вчителів.

«Наукові інтереси відомого словесника Тетяни Туліної, — зазначила Лариса Корновенко, — були зосереджені, в основному, на дослідженні проблем семантичного синтаксису й продовжені у працях її учнів і колег (Зої Миколаївни Денисенко, Любові Миколаївни Дяченко, Ірини Миколаївни Литвин)». Її монографії «Вивчення словосполучень у функціонально-семантичному аспекті» і «Функціональна типологія словосполучень» є актуальними й інформативними для сучасних лінгвістичних досліджень. Крім того, професор Т. О. Туліна залишила помітний слід у вивченні особливостей російської мови її рідної Одеси, у вивченні художньої мови, інших аспектів мови”.

Професор Тетяна Олександрівна Туліна добре відома й поза межами України. Вона  підготувала більше 20-ти кандидатів і докторів наук, що працюють зараз у різних країнах; посилання на її фундаментальні праці з синтаксису є у такому авторитетному виданні, як Академічна граматика російської мови.

З великою шаною згадували ім’я Володимира Григоровича Лєденьова. Його творчий та науковий доробок складають підручники з російської літератури, статті до енциклопедичних видань. Наукові та методичні статті мають широку географію: Україна, Узбекистан, Росія, Сполучені Штати Америки. Із захопленням аудиторія сприйняла слова ветерана кафедри, Людмили Михайлівни Замулко, яка радо відгукнулася на запрошення і поділилася теплими спогадами про Володимира Григоровича Лєденьова та колег із кафедри.

Знаковою для учителів зарубіжної літератури є постать Мирона Івановича Борецького, з-під пера якого вийшли підручники і для тих, хто тільки вчиться читати і писати, і для учнів старших класів. Його переклади українською мовою античних і середньовічних авторів  вивчаються у школах України. І саме 25 вересня, в день його народження, науковці та вчителі м. Черкаси та Черкаської області висловили на його адресу слова пошани й вдячності. Так, співорганізатор заходу, методист районного методичного кабінету відділу освіти Золотоніської районної державної адміністрації Юрій Андрійович Логінов наголосив на тому, що саме зараз відбувається активний процес осмислення методичного доробку Мирона Івановича Борецького.

Олександр Семенович Киченко, професор кафедри російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання університету розповів про унікальну науково-педагогічну школу Мирона Борецького, продовжену його учнями й колегами. Наступники розвивають генеровані ним концепції і ідеї. Олександр Киченко презентував «Лексикон античної словесності» доньці М. І. Борецького — Мирославі.

З великою увагою та інтересом гості семінару заслухали та обговорили доповіді вчителів-словесників: А. М. Рідько, Л. Г. Коломієць, Л. М. Головко, С. М. Безрукової, присвячені аналізу наукової і методичної спадщини Борецького М. І. та Лєденьова В. Г..

Потужний обшир напрямків дослідження послідовників Т. О. Туліної, М. І. Борецького та В. Г. Лєденьова є очевидним, їх перспективність не викликає сумніву, наукову значущість і практичну спрямованість доводить широка географія учасників семінару: науковці та вчителі Черкаської, Одеської, Київської, Херсонської, Хмельницької областей.

За традицією гостей запросили до музею рушника, яким опікується відомий фольклорист, професор Наталія Ярмоленко. Відвідування музею справило на гостей неабияке враження, оскільки окрім цікавих експонатів вони почули змістовну, емоційну розповідь студентів-екскурсоводів ННІ української філології та соціальних комунікацій.

ННІ іноземних мов