Одним із ключових пріоритетів інноваційної трансформації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького  є забезпечення лідерства з підготовки висококваліфікованих фахівців, що реалізується гармонійним поєднанням енциклопедичності знань, фундаментальності освітньої траєкторії, інтеграції у нові наукові координати з посилення академічної свободи та наукового підходу  здобувачами вищої освіти в контексті науково-освітніх заходів як основи високих стандартів якості освітнього простору.

Упродовж 21– 25 вересня здобувачі освітньої програми «Філологія. Українська мова та література» 1, 3 курсів долучилися до науково-освітнього заходу «Потебнянський колегіум: актуальні проблеми сучасного мовознавства в науковому дискурсі», зініційований  Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. У межах заходу представлено широкий спектр актуальних проблем історичного, теоретичного, прикладного мовознавства та питання функціонування української мови в сучасному суспільно-політичному, культурному й освітньому просторі. Участь здобувачів вищої освіти у науково-освітньому заході є інструментом реалізації  компетентнісного й діяльнісного підходів у навчанні, розвитку фахової  наукової комунікації у сфері україністики та славістики, оскільки змістове наповнення програми заходу (20 академічних годин) поєднало фундаментальні мовознавчі дослідження з осмисленням нових викликів, зумовлених суспільними трансформаціями, цифровізацією, змінами мовної політики в координатах повномасштабного російського вторгнення  в Україну.

З вітальним словом виступив директор Інституту мовознавства                                 ім. О. О. Потебні НАН України, академік НАН України, доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк. У промові наголосив, що сучасна українська лінгвістика розвивається на перетині фундаментальних і прикладних досліджень. Історія мови, теорія мовної норми, соціолінгвістика, політична комунікація, лінгвістична експертиза, мовна політика, освіта та цифрові технології постають як взаємопов’язані напрями сучасного мовознавчого дискурсу. Для здобувачів вищої освіти участь у науково-світньому заході, що став майданчиком для фахового обговорення широкого спектра мовознавчих досліджень, важливих для сучасної науки та освіти, дає можливість не лише поглибити фахові знання, а й розвинути низку важливих фахових компетентностей з глибокими теоретичними знаннями та  високим рівнем практичних навичок.

 Представлені  наукові підходи учасниками науково-освітньої платформи засвідчують, що дослідження мови  виходить далеко за межі суто лінгвістичного опису й охоплює проблеми історичної пам’яті, культури, освіти, комунікації, державної політики та інформаційної безпеки.

 Історико-мовознавчий та славістичний виміри в програмі колегіуму  оприявлено крізь призму проблематики історії слов’янських мов і розвитку української мовознавчої думки. У лекції «Таємниця слов’яноруської мови» доктор габілітований, професор Міхаель Мозер (Директор Інституту славістики Віденського університету) розкрив  складні питання історії мовних взаємодій та формування відповідних наукових концепцій у славістичному дискурсі. Екскурс в історико-мовний матеріал дає змогу здобувачам вищої освіти простежити складність процесів становлення писемних і літературних мов та критично переосмислити усталені підходи до їхньої інтерпретації.

Історико-суспільний аспект мовних взаємин репрезентовано в лекції  «Українці і росіяни в системі суспільно-історичних та мовних координат» академіка НАН України, доктора філологічних наук, професора Григорія Півторака (Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України). У центрі уваги здобувачів акумулювалося переосмислення мовно-історичного алгоритму — взаємозв’язок мовних і суспільно-історичних процесів, питання формування мовної та культурної самобутності та необхідність науково виваженого аналізу українсько-російських мовних взаємин у їхньому історичному розвитку.

Мовознавство в умовах цифровізації та розвитку штучного інтелекту, новітні технологічні виклики для гуманітарного профілю  представлено в лекції «Штучний інтелект у творчій лабораторії мовознавця» доктора філологічних наук Пилип Селігея (Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України).  Застосування систем штучного інтелекту відкриває нові можливості для роботи з великими масивами мовних даних, автоматизованого аналізу текстів, виявлення закономірностей функціонування мовних одиниць та розвитку цифрових інструментів гуманітарних досліджень. Водночас використання таких технологій актуалізує питання методологійної коректності, академічної доброчесності, верифікації результатів і збереження ролі дослідника в інтерпретації мовного матеріалу. Сучасне мовознавство дедалі активніше, дієвіше входить у міждисциплінарний простір, у взаємодію з комп’ютерними науками, цифровою гуманітаристикою та технологіями штучного інтелекту, що викликало очікувану зацікавленість у здобувачів.

Окремий тематичний напрям спрямований на питання сучасні тенденції  розвитку, динаміки та функціонування української мови в суспільстві. Лекція «Фемінативи в українському мовопросторі: традиція чи мода?», озвучена докторкою філологічних наук, професоркою Аллою Архангельською (Університет ім. Ф. Палацького в Оломоуці, Чехія), підсвітила  проблематику фемінативів, що є показовою для дослідження взаємодії мовної системи із суспільними процесами. Дослідження фемінативів дають змогу простежити механізми мовної номінації, функціонування словотвірних моделей та співвідношення історичної мовної традиції з новими тенденціями в сучасному українському мовленні.

Теоретичні й практичні аспекти розвитку мовної норми  порушила в лекції  «Мовний стандарт: генеза поняття, сучасний стан та перспективи» кандидатка філологічних наук Юлія Черноброва (Голова Національної комісії зі стандартів української мови). Питання мовного стандарту має принципове значення для унормування функціонування української мови в різних сферах суспільного життя та вироблення єдиних засад мовної практики, що для здобувачів є знаковим орієнтиром у практичному інструментарії реалізації фахових компетентностей.

Мова в суспільно-політичній комунікації як явище тактичне і стратегічне. Значний сегмент програми науково-освітнього заходу присвячено дослідженню мови як інструменту суспільної комунікації у лекції «Політичні наративи й пропаганда в сучасній суспільно-політичній комунікації і в лінгвістичній експертизі» кандидаткою філологічних наук Леся Ажнюк (Інститут мовознавства    ім. О.О. Потебні НАН України). Лекторка розглянула проблематику політичного дискурсу, функціонування наративів та можливостей лінгвістичного аналізу комунікативних практик. Цей напрям набуває особливої актуальності в умовах інформаційної війни, маніпулятивного дискурсу. Мовні колаборації є важливим компонентом формування суспільної думки, інтерпретацій подій, створення якісного мовного контенту.

Особливий блок Потебнянського колегіуму становили доповіді, присвячені  державній мовній політиці та правовим засадам функціонування української мови. Уповноважена із захисту державної мови, докторка філологічних наук, професорка Олена Івановська проблематику уяскравила лекцією «Інституція Уповноваженого із захисту державної мови в архітектурі сучасної мовної політики: від філософії слова до правозастосування». Лекторка закцентувала увагу на функціонуванні інституції мовного омбудсмена, механізмах реалізації державної мовної політики та концептуальних засад мовної політики з практикою правозастосування.

Проблематика мови як складника освітнього та культурного простору була продовжена в бесіді «Неформальна освіта дорослих: курс на україноцентричність»  кандидатки філологічних наук Олександра Малаш (Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України). У зазначеному контексті неформальна освіта розглянута як один із механізмів поширення мовних і культурних знань, формування свідомого ставлення до української мови та підтримки її функціонування в різних сферах суспільного життя.

Значущість державної мови в умовах війни  висвітлив  у лекції «Державна мова в окупації: нова динаміка лінгвоциду і стратегія мовної деокупації» уповноважений із захисту державної мови (2020–2025), кандидат філологічних наук, доцент Тарас Кремінь (Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова). Лектор наголосив, що мовна ситуація на тимчасово окупованих територіях постає як важливий об’єкт міждисциплінарного дослідження, що потребує поєднання мовознавчих, історичних, соціолінгвістичних, правових та політичних підходів. Вивчення механізмів витіснення української мови та визначення засад мовної деокупації є важливою складовою осмислення сучасних мовних процесів, спричинених російською агресією.

– Історія українського мовознавства в Європейській науковій парадигмі оприявлена в лекції «З історії українського мовознавства в Німеччині: від О. Потебні до Ю. Шевельова» кандидаткою філологічних наук Олесею Лазаренко  (Європейський університет Віадріна у Франкфурті-на-Одері, Німеччина). Розгляд наукової спадщини Олександра Потебні та Юрія Шевельова в контексті німецької славістики вочевиднює сегментування української мовознавчої традиції у європейський науковий простір.

 Завершенням роботи Потебнянського колегіуму стала панельна дискусія «Питання – Відповідь», що створила можливість для безпосереднього наукового діалогу між лекторами та учасниками заходу. Активно долучилися й здобувачі освітньої програми «Філологія. Українська мова та література» 3 курсу, надсилаючи запитання до лекторів, з метою поглиблення академічних знань та  удосконалення  освітніх компонентів у межах навчальних дисциплін. Учасники науково-освітнього заходу поділилися враженнями:

— Участь у Потебнянському колегіумі стала для мене абсолютно новим,  цінним досвідом. Лекції зацікавили своєю змістовністю, а спілкування з науковцями дало можливість почути багато нової інформації про нашу мову, інформаційну політику, що розширило низку запитань для подальшого професійного розвитку. Після заходу в мене залишилися відчуття мотивації, натхнення й бажання глибше вивчати українську мову. Дякую організаторам та лекторам за можливість відчути себе частиною цієї великої наукової спільноти, — зазначила Юлія Сімʼяниста.

— Участь у науково-освітньому заході залишила приємні враження, адже це була хороша можливість дізнатися більше про сучасні напрями розвитку української філології, – наголосила Карина Волосенко. — Особливо сподобалося спілкування з науковцями та можливість почути їхні думки й професійні поради. Такі зустрічі мотивують глибше цікавитися мовознавством, літературознавством та розвиватися фахово. Захід був змістовним, пізнавальним і надихаючим.Такі зустрічі залишають  не лише записи в конспекті. Вони залишають думки, запитання, натхнення і бажання дізнаватися більше. На підставі опанування програми четвертої сесії Потебнянського колегіуму здобувачі отримають  сертифікат учасника.

 Потебнянський колегіум засвідчив тяглість наукової традиції Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України та його активну участь у формуванні  наукового дискурсу української мови  в контексті осмислення сучасних процесів — цифровізації гуманітаристики, трансформації суспільної комунікації, розвитку мовної політики та функціонування української мови  як  інтелектуального підґрунтя для сучасного осмислення мовних явищ у їхньому зв’язку з людиною і суспільством.

Це простір, у якому традиція українського мовознавства зустрічається із викликами сучасності, а науковий діалог стає способом глибшого розуміння українського мовного сегменту, — зауважила доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга.

 Науково-освітні заходи за змістом і формою є джерелом фундаментальних цінностей здобувачів вищої освіти: енциклопедичності, фаховості та профільної мотивації.

Галина Кочерга доцент кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики

ННІ української філології та соціальних комунікацій