Доцент кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тарас Ромащенко на запрошення організаторів долучився до міжнародного наукового воркшопу, ініційованого Інститутом міграційних досліджень і кроскультурних студій в університеті Оснабрюка (Нижня Саксонія, Німеччина).

Захід пройшов під назвою «Україна: 21 місяць переміщення — що ми знаємо на сьогодні?»

Незабаром буде два роки, як триває повномасштабне вторгнення в Україну її агресивного неоімперського сусіда. За цей час наша держава, як і Європа в цілому, зіштовхнулися з досі небаченим за своїми масштабами переміщенням цивільного населення. Під час війни понад 10 млн наших співгромадян стали чи то внутрішніми переселенцями, чи отримали статус біженця (особи, яка потребує тимчасового захисту) за кордоном, передусім в ЄС.

Науковець ЧНУ в межах окресленої тематики та виграного гранту проводить свої дослідження в Білефельдському університеті.

— Воркшоп, присвячений питанням вимушеної міграції українців, протягом двох днів проходив у гібридному форматі. Науковий захід вийшов по-справжньому представницьким та інформативним, — зазначив Тарас Ромащенко. — Його учасниками стали представники наукових, політичних і громадських кіл з десятків країн: від Німеччини і Канади до Португалії і Туреччини.

У міжнародному науковому дискурсі сьогодні можна виокремити кілька найбільш актуальних тем, які турбують дослідників та посадовців. По-перше, мова може йти про різновекторну допомогу, яку надає Україні під час відбиття зовнішньої агресії стара та нова українська діаспора. По-друге, це різнопланові аспекти інтеграції українських біженців в країнах, які прийняли, зокрема у місцеві ринки праці. По-третє, це перспективи повернення українських вимушених мігрантів на Батьківщину після війни; загрози для країни походження, що пов’язані з їхнім неповерненням.

На думку Тараса Ромащенка, сьогодні інколи прослідковуються діаметрально протилежні інтереси стосовно українських біженців. У той час, коли деякі країни того ж Європейського Союзу прагнуть якомога швидше інтегрувати високоосвічених українців у свої суспільства, Україна навпаки зацікавлена у тому, щоб за першої ж нагоди її громадяни поверталися додому для відбудови держави, відновлення зруйнованої війною економіки.

Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин