У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького триває соціально-психологічний проєкт.

Рівно 89 днів тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і змінила життя кожного українця кардинально й надовго.

Ми запропонували нашим викладачам, аспірантам, студентам, працівникам дати відповідь на чотири питання, які наразі хвилюють всіх українців.

Сьогодні з нами спілкується кандидатка педагогічних наук, старша викладачка  кафедри теорії й методики фізичного виховання ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я Ірина Усатова. 

Вільний від проведення занять час Ірина Анатоліївна присвячує роботі у волонтерському центрі, де плете захисні сітки  для військових, адже переконана, сьогодні кожен має робити все, що може, задля перемоги!

— Україна чи закордон і чому?

— Звичайно ж я залишилася в Україні. Насамперед трапилось страшне — війна, гіршого навіть уявити собі не можна було. Маленьких дітей у мене немає, я працюю викладачем, долучаюсь до пар і плетіння сіток. Чим можемо — тим допомагаємо.

— Як війна змінила Ваше життя?

— Суцільне 24 лютого, тобто таке довге і таке страшне відчуття. Ну спочатку декілька фаз, так би мовити, відбулося, переоцінка і пріоритети розставлені, мабуть. Зранку пари, дистанційне навчання і потім допомагаємо чим можемо, наразі це сітки, дуже необхідне.

— Звідки черпаєте сили?

— Все для нашого кращого життя, для майбутнього, для перемоги. Тобто все, на все згодні, можемо, що хочеш робити, що нам підвладне під нашою силою те і будемо виконувати.

— Яку мрію хочете здійснити після нашої перемоги?

— До цього моменту, років так за п’ять, почали активно подорожувати із сім'єю, з друзями. І це все водночас було зруйноване. Щоб все це повернулося, потріб І якщо до цього я думала, що ми живемо з певними там нюанси  то зараз мене влаштовує все. Тільки Україна, тільки ріднесенька, кохана, дорогенька!

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького