У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького триває проєкт «ЧНУ — 76 днів війни».
Рівно 76 днів тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і змінила життя кожного українця кардинально й надовго.
За ці дні ми переоцінили багато речей та дізналися чимало нового. Українська нація — міцніша, ніж здавалося. Любов до Батьківщини сильніша, ніж боязнь смерті. Ворог — не такий вже й страшний, якщо ти справді любиш свою землю.
Ми запропонували нашим викладачам, аспірантам, студентам, працівникам дати відповідь на чотири питання, які сьогодні хвилюють всіх українців.
Як війна змінила життя, чому дівчина сьогодні серед українок, які опановують саперну справу в Косові, звідки вдається черпати сили, і яку свою мрію здійснить насамперед після перемоги у відео розповідає Анастасія Мінчукова, студентка 3 курсу ОС «Бакалавр» ННІ іноземних мов спеціальності 035.041 «Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська)».
— Україна чи закордон і чому?
— Наразі я перебуваю в Косові, в місті Пея, де у тренінговому центрі проходжу курс оператора мінного поля рівня 1 і 2+ за міжнародними стандартами протимінної діяльності. Вибухові залишки війни становитимуть велику загрозу ще для кількох поколінь українців, і тому ми маємо заручитися всебічною допомогою саме зараз.
— Як війна змінила Ваше життя?
— У колишньому житті я навчалася в університеті, була вчителькою англійської мови. З початком війни мені довелося від цього всього відмовитися на невизначений термін. Я почала різати тканину на маскувальні сітки, потім знаходила оснащення для військових, стала військовим перекладачем, збирала допомогу в місто Буча і була в складі гуманітарного конвою. А ось тепер я тут.
— Звідки черпаєте сили?
— Навчання тут дається зовсім непросто, але коли війна нарешті закінчиться, я буду точно знати, що зробила все, що було в моїх силах, для того, щоб не залишити своїх людей в біді. Українці — дуже совісна нація, і нам набагато легше знаходитися на передовій, ніж сидіти в безпеці, вдома в ліжку.
— Яку свою мрію хочете здійснити після перемоги?
— Я звичайна людина і, як дівчина, хочу простого жіночого щастя: вийти заміж, створити сім'ю. І коли ми нарешті виборемо назад наше право на гідне, щасливе життя, я хочу зробити так, щоб ніколи більше не розлучатися з людьми, яких люблю.
Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького