Рівно 120 днів тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і змінила життя кожного представника університетської родини Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Не залишилися байдужими й іноземні студенти університету.
Як війна змінила їхнє життя — вони розповідають у нашому соціально-психологічному проєкті.
Сьогодні ділиться своїми думками Вілане Темакхуландле, четвертокурсниця навчально-наукового центру «Інститут міжнародної освіти».
Мене звати Вілане Темакхуландле, я студентка 4 курсу навчально-наукового центру «Інститут міжнародної освіти» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Чому Вам подобається Україна?
Мені подобається Україна, бо тут панує гарна атмосфера, оточують чудові люди. А ще я захоплююся мальовничою українською природою. Люблю зимовий період в Україні, навіть попри те, що сильні морози. А особливо мені подобається сніг, бо в нас удома, в Африці, зовсім інший клімат. Я завжди вважала Україну спокійною та мирною країною, саме тому обрала її для навчання.
Як війна в Україні вплинула на Ваше життя?
Війна дійсно вплинула на моє життя. Щодня я думаю, чому так сталося. Мене вражає те, що відбувається зараз із цією спокійною та мирною, як я вже зазначала, країною. Це залишило певний слід в моїй душі, і це не те, що можна відразу забути і легко пережити. Певно, я пам’ятатиму про ці події до кінця життя.
Та найбільшого впливу зазнав навчальний процес в університеті. Звичайно ж, у мене були інші плани на моє університетське життя в Україні, в Черкасах. Я б хотіла побувати тут на церемонії випуску з моїми однокурсниками, але зараз це буде відбуватися дистанційно.
Ці події навчили мене того, що ніхто не знає, що чекає нас завтра, тому потрібно насолоджуватися теперішнім моментом.
Також це вплинуло на мої плани щодо подорожей Україною. За останні кілька років, проведених в Україні, я відвідала багато цікавих місць. Звичайно ж, я була в Києві, в Одесі, але мені хотілося б побачити більше, хотілося захопливо провести мої останні місяці в Україні перед закінченням навчання.
Які ваші плани на майбутнє?
Наразі моє основне завдання — це успішне закінчення мого навчання та отримання диплома бакалавра зі спеціальності «Менеджмент». Після цього я, звісно, хотіла б попрацювати за спеціальністю та розкрити свій потенціал. Можливо, навіть розпочати пізніше свою справу. І обов’язково ще повернутися до навчання та отримати більше знань або іншу спеціальність. Адже як кажуть: «Навчання — це ключ до успіху». Тому я хочу підвищувати свою кваліфікацію та з часом отримати ступінь доктора філософії.
Чи є у Вас побажання для українців?
Українці показали всьому світу силу своєї єдності і свою впевненість у тому, що все складеться якнайкраще для України. Також я справді захоплююся силою духу українців у цей нелегкий час. Особливо я захоплююся Президентом України. Він продемонстрував, що означає бути хорошим лідером. Він робить не лише те, що зробив би кожен на його місці, а має змогу вести за собою народ України. Саме тому, на мою думку, українці не втратили віру в себе. Звичайно ж, ми молимося за Україну та бажаємо вам миру та любові!
ННЦ «Інститут міжнародної освіти»