Професор Віталій Масненко і доцент Костянтин Івангородський представляли Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького на Міжнародній науковій конференції «Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів у польській та українській історичній думці XIX і XX ст.», яка відбулася в Жешувському університеті (Польща).

Організатори заходу — Інститут історії Жешувського університету та Історіографічне товариство (Towarzystwo Historiograficzne). Окрім польських істориків, учасниками наукового форуму стали науковці з України та Литви. Українську сторону представляли відомі вчені з наукових установ Києва, Львова, Черкас, Дніпра, Івано-Франківська, Дрогобича, Миколаєва.

Конференція була присвячена широкому колу теоретичних і практичних проблем польської й української історіографії щодо періоду перебування обох країн у складі Речі Посполитої, у межах національних історіографічних традицій, які охоплюють широкий хронологічний діапазон, представлений різними науковими школами та концепціями. Відтак, конференція стала важливим майданчиком, на якому відбувалися дискусії щодо осягнення «спільної спадщини» України та Польщі в межах Речі Посполитої.

Під час пленарного засідання доповіді виголосили відомі історіографи та теоретики історичної науки — Єжи Матерніцький (Жешув), Ірина Колесник (Київ), Юрате Кяупене (Вільнюс), Анджей Вєжбицький (Варшава), Леонід Зашкільняк (Львів), Рафал Стобєцький (Лодзь). Ними було порушено чимало важливих наукових проблем, у тому числі відносно образу історії як предмету історіографічних досліджень, фактора історіографічної традиції в Речі Посполитій та її впливу на сучасні українське та литовське історіописання, сприйняття Речі Посполитої українською романтичною історіографією ХІХ ст. тощо.

Робота конференції продовжилася на секційних засіданнях. Зокрема перша секція об’єднала доповіді, присвячені польським і українським наративам щодо загального розвитку Речі Посполитої. З доповідями тут виступили Анджей Стемпнік (Люблін), Норберт Моравєц (Ченстохова), Віталій Масненко (Черкаси), Барбара Класса (Гданськ) і Маріола Гошовська (Жешув).

Друга секція була присвячена історіографічним рефлексіям над унійним процесом, який охопив польські, литовські, білоруські й українські землі впродовж кінця XIV — середини XVI ст., наслідком чого стала Люблінська унія 1569 р.. Завдяки Унії і сформувалася Річ Посполита. У межах означеної проблематики свої доповіді представили Катажина Блаховська (Варшава), Павел Сєрженга (Жешув), Йоланта Кольбушевська (Лодзь), Костянтин Івангородський (Черкаси) та Віолета Завітковська (Жешув).

Третя та четверта секції були представлені обговореннями проблем взаємних польсько-українських стереотипів, сформованих у концепціях істориків різних поколінь. Зокрема проаналізовано погляди Петра Скарги, Михайла Грушевського, Францішка Равіти-Гавронського, В’ячеслава Липинського, Станіслава Кутшеби, Освальда Бальцера, а також істориків української та польської еміграції тощо. У рамках цих засідань доповіді виголосили Ольга Морозова (Миколаїв), Володимир Ващенко (Дніпро), Віталій Тельвак (Дрогобич), Еугеніуш Коко (Гданськ), Ігор Гирич (Київ), Ельжбета Бєсядецька (Жешув), Каміл Якімович (Люблін), Томаш Мацьковський (Гданськ), Лідія Лазурко (Дрогобич), Олександр Аврамчук (Варшава) та Пьотр Пасіш (Кельце).

Після кожного із засідань відбувалися жваві дискусії, на яких фахівці обмінювалися своїми поглядами щодо порушених питань. У межах конференції також відбулися загальні збори Історіографічного товариства, у якому функціонує й український осередок.

Кафедра історії України