Вони вивчають світове мовознавство, верстають оригінальні видання, створюють власні журналістські проекти. Вони — це студенти навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій. Детальніше про життя інституту, в якому навчають любити слово, читайте в проекті «Один день із життя інституту, факультету».

Постать Тараса Шевченка і його крилаті вислови — так нас зустрічає інститут української філології та соціальних комунікацій. Екскурсію далі проводить директор ННІ Ігор Погрібний.

 — Інститут має давню історію. За час його існування ми випустили відомих письменників, видавців, журналістів, політиків і громадських діячів. Ми крокуємо в ногу з часом, постійно вдосконалюємося, відкриваємо нове і продукуємо власні ідеї. Переконаний, що злагоджена робота викладачів, співпраця зі студентами є запорукою нашого успіху, — зазначає Ігор Іванович.

Директор інституту підводить нас до 311 аудиторії. Тут, в арт-студії «Art-book», за чаєм і солодощами проходить майстер-клас із книготерапії. Суть такого заняття доволі проста. Студенти слухають уривок із художнього твору, паралельно малюючи малюнок. Після завершення роботи психолог аналізує їхні зображення.

Організовують заняття у студії літературознавці — кандидати філологічних наук, доценти кафедри української літератури та компаративістики Оксана Вертипорох та Інна Кошова. За їхніми словами, такий вид роботи є цікавим для студентів. Майстер-класи з книготерапії стають усе більш поширеними. Важливість цього методу полягає в тому, що для кожної конкретної людини можна підібрати певну літературу, яка б сприяла її психічному і моральному здоров’ю.

Наступним об’єктом нашої екскурсії є знаний не лише на Черкащині, а й в Україні Музей українського рушника. Його експозиція налічує більше семисот зразків рушникової вишивки. Щороку колекція поповнюється новими, рідкісними експонатами. Їх дарують студенти-першокурсники, які в ході фольклорно-етнографічної практики записують фольклор українців і принагідно збирають матеріальні пам’ятки народної творчості. Екскурсоводами в музеї також є студенти.

 Аби на власні очі оглянути розмаїття українського мистецтва, відвідуємо музей. Зараз тут відбувається майстер-клас: виготовляють вироби з солоного тіста. Участь у ньому беруть першокурсники. Вони знайомляться з історією виникнення ліплення, дізнаються, як приготувати суміш, висушити її та обробити виріб.

За словами директора музею, професора Наталії Ярмоленко, під час таких занять студенти проявляють свою креативність та фантазію.

— Такий вид роботи зближує. Тож тішить те, що майстер-класи стали доброю традицією в Музеї українського рушника, — каже Наталія Миколаївна.

Йдемо далі. Нашу увагу привертає голос студентки з аудиторії — це заняття проводить вона. Сьогодні студентка у ролі вчителя української літератури. Саме за допомогою такої методики навчають майбутніх учителів. Як розповідають студенти, це хороша практична підготовка. Цінним є й те, що після таких уроків студенти разом із викладачем аналізують побачене та виправляють недоліки.

В інституті кожен може знайти заняття для себе. Наприклад, для тих, хто хоче займатися наукою, діє Черкаський науковий центр шевченкознавчих дослiджень. Роботою в центрі керують знані науковці, професори, доктори філологічних наук Володимир Поліщук і Василь Пахаренко. Примітно те, що підрозділ координує свою роботу з відділом шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

Діє в інституті й літературно-творча студія «Поетична вітальня Ганни Клименко-Синьоок». Під керівницвом науковця, поетеси та перекладача Ганни Андріївни студенти видають власні твори, беруть участь у різноманітних обласних і всеукраїнських творчих заходах, співпрацюють із міськими літстудіями, зокрема літоб’єднанням імені Василя Симоненка, творчим клубом «Чашка кави. Че». Тісно співпрацюють літстудійці з гуртком буккросингу «Freebook», започаткованим Людмилою Солодкою, кандидатом наук із соціальних комунікацій.

Підходимо до кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови. Її завідувач — доктор педагогічних наук, професор Тетяна Симоненко. Викладачі кафедри постійно організовують круглі столи за участі відомих культурних діячів. Нещодавно разом із керівництвом університету провели Всеукраїнський круглий стіл «Мовне обличчя України». Участь у ньому взяла письменниця, громадська активістка Лариса Ніцой. Крім цього, викладачі кафедри ініціюють для студентства різні тренінги, які стосуються проблем комунікації у суспільстві та постаті мовної особистості.

Базові знання з української мови передають і іноземним студентам Черкаського національного. Ось до прикладу, заняття доцента кафедри Людмили Боть зі студентами ННЦ «Інститут міжнародної освіти».

Заходимо і на кафедру українського мовознавства та прикладної лінгвістики. Тут працює низка відомих мовознавців: професори Ганна Мартинова, Микола Калько, Людмила Шитик тощо. Вони знають усе про історію української мови, і знаннями вже не один десяток років діляться зі своїми учнями.

Біля розкладу занять спілкуємося зі студентами магістратури. Дівчата розповідають про креативні заняття, які проводяться в інституті. Одним із таких стала лекція з курсу «Теорія віршування», яку провела професор кафедри української літератури та компаративістики Лідія Кавун. Студенти пригадують, як, прогулюючись парком, вчилися розвивати вміння бачити образи та відчувати ритм осені й відтворювати їх у вірші. За їхніми словами, саме такі заняття найбільше запам’ятовуються.

Познайомившись із філологічним світом, рушаємо далі. Чільне місце в навчально-науковому інституті займає виставка оригінальних книг. Саме вона привертає нашу увагу. Директор інституту розповідає, що ці видання розробленні студентами кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації.

Верстка, дизайн, шрифти, макетування — це світ майбутніх видавців. Вони — універсальні працівники. Разом із предметами, які безпосередньо стосуються видавничої справи, студенти опановують і медійну сферу.

На базі інституту створено навчально-виробничу і наукову лабораторії. Між собою студенти її називають «прес-служба». Аби дізнатися більше про роботу цієї лабораторії, відвідуємо 321 аудиторію.

Тут усе, як у спражньому виданні. Є головний редактор, коректор, штат кореспондентів, фотографів, адміністраторів. Кожен студент має змогу побути у ролі працівника ЗМІ.

Керівник, кандидат філологічних наук, доцент Олена Погрібна розповідає, що такий вид роботи є цікавим сучасному студенту:

— Працюючи, він повністю занурюється в професійну атмосферу. А ще, безперечно, це цінний практичний досвід для кожного, хто займається у лабораторії.

А ми йдемо далі. Нашу увагу привертає «Медіамайданчик». Це творчий проект для першокурсників, започаткований кафедрою журналістики, реклами і PR-технологій. Роботою в ній керує доцент, кандидат філологічних наук Тетяна Бондаренко.

У межах проекту сформовано дві редакції, які позмінно щотижня роблять випуск «живої газети». Долучаючись до її наповнення, студенти вчаться розробляти тематику випуску, обирати тему повідомлення й джерела інформації, збирати, ранжувати й систематизувати факти, цікаво їх ілюструвати. Вони здобувають навички інтерв’ювання, створення влучних заголовків, написання матеріалів у певному жанрі тощо.

А ось — телестудія. Тут займаються майбутні телевізійники. Студія обладнана сучасною технікою. У ній є тележурналістські комплекси, професійні комп’ютери, звукове обладнання, FullHD-відеомікшер, аудіомікшер та студійне світло. Під час навчання студенти створюють повноцінні телевізійні новини для студентського та обласного телебачення, документальні фільми.

Майбутні журналісти також мають змогу провести ефіри з відомими людьми України. До прикладу, у студії побував Президент України, член Наглядової ради Черкаського національного Віктор Ющенко, Міністр освіти і науки України Сергій Квіт, віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков та багато інших.

Мають студенти-журналісти і свою радіостудію «Радіо ЧНУ». Саме тут створюються програми, які лунають на весь університет. Аби дізнатися більше про роботу радіо, заходимо у 328 аудиторію.

Студенти розповідають, що канал «Радіо ЧНУ» працює вже багато років. Тут вони не лише створюють модні музичні подкасти, але й продукують пізнавальні та цікаві програми для ровесників і викладачів. Саме завдяки цим випускам, які транслюють в університеті, громада має змогу оперативно дізнаватися цікаву інформацію про життя ЧНУ та все, що з ним пов’язане.

Повертаємося з радіостудії — назустріч Дмитро Кузьмінський. У цьому році він очолює студентську раду інституту.

—   Студентський актив постійно бере участь у різноманітних заходах. Ми активні та творчі, завзяті й цілеспрямовані. У дружньому студентського колі завжди плануємо заходи, які були б цікаві кожному, — каже студент.

Про студентське життя розповідає першокурсниця Анастасія Калиновська. Дівчина каже, що постійно відчуває підтримку викладачів та старшокурсників. А от магістрантка Марія Вільчик каже, що інститут став хорошим стартом для реалізації її задумів. Зараз дівчина успішно поєднує навчання з роботою вчителя.

День у навчально-науковому інституті української філології та соціальних комунікацій підбіг до завершення. Він видався насиченим на різноманітні події. Завтра в ННІ розпочнеться новий день: нові майстер-класи, цікаві лекції, створення власних проектів. Новий день принесе нові результати та враження, але незмінною залишиться дружня, затишна атмосфера в інституті.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.