Нині відзначаємо найбільші державні свята — День Українського Прапора та День Незалежності.

І хоч з 33 незалежних років ми вже 10 живемо в умовах війни, це свято втілює нашу непохитну віру і впевненість.

Віру в те, що єдині в прагненнях, ми неодмінно переможемо!

Упевненість, що ми вільна нація, що наш світоглядний вибір — повернення в європейську родину, до якої ми належимо.

Російська історія останні 200 років спотворювала свідомість українців. Однак, вона не змогла стерти пам’ять про наші глибинні корені. Бо Русь була на наших землях, коли ні москви, ні московського царства не існувало.

Нам нині важко, але згадайте Українську козацьку державу, Українську повстанську армію, які без надії вели боротьбу за державність і незалежність України. Згадайте Шевченка, Симоненка, Стуса, Чорновола, які самотужки протистояли могутній системі і викристалізовували українську національну ідею, цінності, за які ми сьогодні боремося.

Зараз на нашому боці цивілізовані держави світу з потужними економіками. І все це — завдяки незламності наших захисників, які в кривавих боях успішно протистоять одній із наймогутніших ядерних тоталітарних держав. 

Тому ми не маємо права опускати руки. Треба робити все, що можна, для наших Збройних Сил.

Ми відстоїмо свою незалежність.

Вітаю всіх нас!

Слава нашим воїнам і слава Україні!

Олександр Черевко, ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького