Молода фахівчиня, студентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, прийшла на «Миронівську птахофабрику» у 2022 році за формою дуального навчання.

Спочатку була стажисткою, потім — слюсаркою з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. Нещодавно Алла обійняла посаду інженерки з автоматизованих систем керування виробництвом II категорії. Каже, що таку не типову для жінки професію обрала, бо завжди мала тягу до техніки. Наразі дівчина набирається досвіду в новій ролі та продовжує навчання в Черкаському національному університеті.

— Навчаюся на 4 курсі за спеціальністю «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». Обрала цей фах, тому що хотілося мати якусь динаміку й різноплановість в роботі. Техніку любила ще з дитинства, адже багато часу проводила з батьком та дідусем. Спостерігала як вони ремонтують машини, велику техніку, оскільки батько займається обробітком землі, — ділиться Алла Дзюба. — Тепер за справністю машин слідкую я, але це вже зовсім інші машини — сучасне автоматизоване обладнання, що забезпечує виробничі процеси. І мені подобається те, чим я займаюся.

Власне дівчина працює на одному з найбільших підрозділів підприємства — інкубаторно-птахівничій станції. Між собою працівники ще називають його «пологовий для курчат».

— Завдання нашої команди з автоматизованих систем керування виробництвом — подбати, щоб обладнання працювало безперебійно та коректно. Йдеться про інкубаційні шафи, вивідні машини та інше обладнання, — розповідає Алла. — Працюємо доба через три, тож коли я чергую в нічну, то сама повністю відповідаю за роботу обладнання, мікроклімат. Задля цього проводжу моніторинг показників, контролюю, щоб усе правильно працювало, якщо потрібно — ремонтую. Взагалі мені подобаються нічні чергування, бо це класний досвід. Звичайно, якщо виникне якась серйозна поломка, то залучать необхідних фахівців. Але з рештою я намагаюсь впоратися сама. Завдяки цьому здобула чимало корисних нових вмінь, адже інколи доводиться розбиратися в питаннях, з якими раніше не стикалася.
Задоволена Алла Дзюба й атмосферою у колективі. Попри те, що в технічних службах працюють в основному чоловіки, її професійність тут визнають.

— Коли тільки прийшла на роботу, колеги були дещо здивовані, адже не звикли бачити дівчат у своїй команді. Але поступово почали довіряти складніші завдання й не перевіряли результат, бо побачили, що до роботи ставлюся відповідально та вмію працювати автономно, — ділиться дівчина. — Зараз я працюю в іншій команді і в нас також склалися хороші дружні взаємини. Колеги відкриті й готові порадити, допомогти один одному.

Коментуючи свій професійний шлях, Алла говорить, що в МХП отримала те, що хотіла:

— «Миронівська птахофабрика» вражає масштабом, своєю інноваційністю та технологіями. Тут я маю стабільність, незалежність, хороші соціальні гарантії, а головне — цікаву роботу та можливості для розвитку і зростання. Я відчуваю, що не стою на місці, що постійно чомусь навчаюсь і це йде мені на користь.

Власне тому своє майбутнє молода фахівчиня й надалі пов’язує з компанією, адже бачить, що тут не тільки інвестують в молодь, а й готові допомагати жінкам, які йдуть за покликом та обирають для себе не типову професію.

— В МХП не ділять професії за статтю. Тут важливе ставлення до роботи та фаховість — знання, вміння, навички. Якщо ти прагнеш більшого й готова докласти зусиль для зростання, це не залишиться непоміченим. У цьому я переконалася на власному досвіді ставши інженеркою, — розповідає Алла. — У команді, в якій я працюю, також цінують професійність і я бачу, що мої знання оцінюють на рівних. Це додає мені внутрішньої впевненості та мотивації.

Джерело: «Про все»