У газеті «Свобода», виданні Українського Народного Союзу у Сполучених Штатах Америки, у № 13 від 31 березня 2023 року опубліковано статтю професора Віталія Масненка, завідувача кафедри історії України Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького.
Віталій Васильович поділився з читачами видання — представниками активної української діаспори в США — думками про московську Церкву.
ЯК ПОЗБУТИСЯ МОСКОВСЬКОЇ ЦЕРКВИ В ШЕВЧЕНКОВІМ КРАЇ
Починаючи від 15 грудня 2018 р., коли відбувся історичний Об’єднавчий Собор на якому утворено помісну Православну Церкву України, перед православними країни, у тому числі й Черкащини з’явилася реальна можливість подолати розділення, яке десятиліттями було «живою раною» на духовному тілі України.
На той час на Черкащині, у складі Черкаської і Уманської єпархій, було зареєстровано 461 громад УПЦ підпорядкованих московського патріархату. Почався процес їхнього переходу до ПЦУ, який помітно прискорився з отриманням Томосу про її автокефалію. Треба зазначити, що на той час очільник Черкаської єпархії митрополит Софроній (Дмитрук), відомий храмобудівничий, цьому особливо не протидіяв. Принагідно варто згадати, що цей архірей мав реноме представника «проукраїнського крила», оскільки досить тривалий час агітував за автокефалію. З початком російської агресії 2014 р. він відмовився поминати московського патріарха кіріла. Софронія навіть називали серед ймовірних учасників Об’єднавчого Собору. Проте, очевидно під тиском московських сил, на собор він не приїхав, пославшись на хворобу.
Однак на захист структур московського патріархату стали черкаські чиновники. Про це згадував митрополит ПЦУ Іоан (Яременко): «Справді, у Черкаській області має місце саботаж рішення про перереєстрацію релігійних громад із Української Православної Церкви (московського патріархату) в Православну Церкву України. Свідомо протидіяв такому рішенню вже колишній голова Черкаської ОДА Ігор Шевченко. Зокрема, він скасував рішення про перереєстрацію Бужанської громади». Владика пов’язував це з виконанням чиновниками ОДА негласних вказівок колишнього першого заступника Офісу президента Сергія Трофімова.
Після смерті Софронія у червні 2020 р. керуючим Черкаською єпархією став архієпископ Феодосій (Денис Снігірьов). З його призначенням одразу відбувся помітний розворот у бік москви.
Феодосій – досить помітна постать в УПЦ МП. За інформацією журналістки Соні Кошкіною, він власник російського паспорту. Важливо згадати, що саме Феодосій зустрічав у лютому 2014 р. в аеропорту Бориспіль делегацію з «Дарами волхвів», до якої входив терорист Ігор Гіркін-Стрілков і російський олігарх Костянтин Малофєєв, якого обґрунтовано вважають одним із спонсорів російської агресії на Донбасі. У лютому 2016 р. у складі делегації УПЦ МП Феодосій брав участь в архієрейському соборі РПЦ у Москві.
Посівши Черкаську єпархію новий архірей відзначився численними виступами на проросійських медіа ресурсах, у яких можна знайти ознаки розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями.
Промосковська позиція нового владики виявилася й у відновлені поминання патріарха кіріла. Також Феодосій швидко замінив усі антимінси освячені попередником. Тут, варто зауважити, що за Софронія, у більшості антимінсів було вказано його власне ім’я та ім’я митрополита Київського. Натомість у нових «снігірьовських» антимінсах прописана наступна ієрархічна формула: «По благословению святейшаго патриарха Московского и всея Руси Кирилла, при митрополите Киевском и всея Украины Онуфрии…». Тобто, благословення для парафій дає лише патріарх кіріл (Гундяєв), а митрополити Онуфрій і Феодосій виконують функції «споглядачів» волі його «святійшиства». З початком повномасштабної агресії питання поминання московського патріарха було віддано на розсуд благочинних. А за його «здравіє» й до нині моляться у Михайлівському кафедральному соборі міста Черкаси (див.: фото 1).
Зазнав кардинальних змін і сайт Черкаської єпархії УПЦ МП. Зокрема, на ньому було розміщене пряме посилання на сайт московської патріархії (patriarchia.ru), а також змінена електронна пошта на домен російської ІТ-компанії «Yandex». Варто зазначити, що сайт єпархії, як і всі сайти благочинь та монастирів створені на базі єдиної в т.зв УПЦ інтернет платформі «church.ua», яка в свою чергу є частиною російського серверу «Приход.ру». Це означає, що у москві не тільки створюють самі сайти, але й зберігають їхні резервні копії та облікові дані усіх зареєстрованих користувачів. Фактично, моспатріархія має можливість в реальному часі цілковито контролювати інтернет ресурси своїх філій в Україні, у тому числі й на Черкащині.
З початком широкомасштабного вторгнення рф від 24 лютого цього року очільник Черкаської єпархії так і не спромігся на публічне засудження агресора. Більше того він намагається різними способами зупинити бажання більшості черкащан бути в незалежній від москви Церкві. Так коли протоієрей Роман Личак – настоятель Свято-Михайлівської парафії с. Деньги 16 березня публічно засудив криваві злочини росіян в Україні, наказом митрополита Феодосія його було відлучено і заборонено у служінні. При цьому, зі слів о. Романа в Черкаській єпархії УПЦ у нього поцікавилися: «А что вы будете делать, когда сюда придут русские военные?».
Досить показовою стала ситуація в Смілянському благочинні УПЦ МП, яке очолював протоієрей Петро Дмитрук, рідний брат покійного митрополита Софронія. 2 березня 2022 р. десять священників Сміли й Смілянщини на чолі з о. Петром Дмитруком написали відкрите звернення до митрополита Онуфрія та митрополита Черкаського і Канівського Феодосія про розірвання всіх відносин з РПЦ та відновлення церковного спілкування зі Вселенським Патріархом та іншими Помісними православними церквами. Для покарання цього священика Феодосій вивів його за штат, тобто фактично усунув від керування Покровською парафією та всіма приходами Сміли.
Однак, не зважаючи на тиск перехід релігійних громад на Черкащині до ПЦУ продовжується і станом на початок грудня 2022 р. їх кількість сягнула 52 (з Черкасько-Канівської єпархії перейшло 33 громади, з лютого 2022 р. – 24 громади (включно із Смілянським благочинням), з Уманської єпархії МП – 19, з лютого 2022 р. – 6 громад). Цей процес суттєвим чином змінив баланс між православними громадами різної юрисдикції. Якщо раніше істотно переважали релігійні організації московського підпорядкування, то тепер кількість громад ПЦУ майже зрівнялася з ними. Так, за офіційними даними на 20 жовтня в області зареєстровано 191 громада ПЦУ та 204 – московського підпорядкування.
Для того, щоб заохотити священників не покидати УПЦ МП Феодосій навіть запровадив спеціальну нагороду «За стійкість у вірі». Перше вручення цієї відзнаки відбулося 27 жовтня 2022 р., після вечірнього богослужіння в Михайлівському кафедральному соборі міста Черкаси. При цьому кліру і віряним нав’язується міфологема про «мученицьку» Церкву, яка буцімто зазнає гонінь від влади. А тих, хто відходить від московського патріархату кваліфікують «зрадниками Святої Христової Церкви» та «розкольниками».
23 червня 2022 р. митрополит Феодосій звершив чин освячення закладного каменю в фундамент нового храму при Черкаській православній гімназії у Думанцях. При цьому виявилося, що в Благословенній заставній грамоті духовним опікуном цього навчального закладу зазначений патріарх кіріл. Тим самим черкаський владика в черговий раз підтвердив власне підпорядкування москві.
Досить цікавою є особа наближена до митрополита Феодосія – єпископ Антоній (Дмітрій Пухкан). На нинішній час – єпископ Корсунь-Шевченківський, вікарій Черкаської єпархії. Вони знайомі з принаймні з 1993 р. Пікантність ситуації полягає у тому, рідний брат Дмітрія, нині покійний Александр Пухкан був штатним співробітником Головного розвідувального управління держави-агресора рф. Він командував диверсійно-підривними групами ГРУ в Сирії, Криму і на Донбасі.
22-23 жовтня поточного року на Черкащині з візитом перебував митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан (Єлецьких), у якого напередодні проводились обшуки і було висунута підозра у розпалюванні релігійної ворожнечі. Тим не менше Феодосій співслужив з ним у Стеблівському жіночому монастирі і висловив захоплення його діяльністю, назвавши «патріотом свого народу».
Антиукраїнська діяльність московського патріархату не може не викликати громадської протидії. Свідченням цього стали рішення органів місцевого самоврядування – міських територіальних громад про заборону діяльності Української Православної Церкви московського патріархату як такої, що несе загрозу національній безпеці України. Відповідні рішення у різних формулюваннях на цей час прийняті Звенигородською, Смілянською, Чигиринською, Ватутінською, Городищенською, Шполянською, Уманською радами.
Черкаська міська рада також неодноразово зверталися до цього питання. Так, 23 червня депутати Черкаської міської ради підтримали петицію щодо заборони діяльності церков московського патріархату на території міста. Проте було зауважено, що подібне рішення не належить до її компетенції. Депутат Василь Мойсієнко анонсував підготовку звернення до центральних органів влади з пропозицією переглянути закони, які унеможливлюють заборону московської церкви. 29 вересня черкаські депутати підтримали проєкт рішення, згідно з яким у московської церкви в Черкасах можуть вилучити землю. За таке рішення проголосували 26 депутатів. Серед них, до речі, не було міського голови Анатолія Бондаренка. 1 грудня депутати Черкас прийняли рішення звернуться до Конституційного суду України та Верховної ради з проханням заборонити московський патріархат в країні. За це звернення проголосувало 34 депутати.
Водночас доволі дивну позицію зайняли депутати Черкаської обласної ради, які досі так і не спромоглися визначитися із ставленням до структур московського патріархату на території області. Так, на сесії 2 грудня голова обласної ради Анатолій Підгорний звернувся до депутатів: «Щоб у цей нелегкий час нам залишитись гуртом, у тому числі віряни різних віросповідань та конфесій, пропоную питання проєкту порядку денного №33 і 34 (які стосувалися конфесійної ситуації) не включати до порядку денного сесії». Підтримали таке рішення 46 депутатів. На наступній сесії, 16 грудня – питання все ж було винесено на голосування. Але звернення до Верховної Ради щодо заборони церкви московського патріархату на території Черкаської області підтримали лише 11 депутатів. За проєкт рішення проголосували майже всі депутати «Європейської солідарності», а також Олег Петренко. Натомість депутати від фракцій «Черкащани», «Слуги Народу», «Батьківщина» і «За майбутнє» або не голосували, або були відсутні. Голова облради також не проголосував. Цікаво, що така угодовська позиція одразу знайшла публічне схвалення митрополита Феодосія. На недільній проповіді 18 грудня у Свято-Михайлівському соборі він персонально подякував тим депутатам обласної ради, які не знайшли у собі сил виступити проти релігійних структур пов’язаних з державою-агресором.
Сподіваємося, що такі сили, і така рішучість все ж знайшлися у очільників держави. Як відомо, чисельні факти співпраці представників УПЦ МП з окупантами спонукали президента Володимира Зеленського ввести у дію рішення Рада національної безпеки і оборони України щодо заборони діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в Росії релігійних організацій.
На виконання цього указу 7 грудня цього року на об’єктах УПЦ МП на Черкащині Службою безпеки України були проведені контррозвідувальні заходи. Під час яких було виявлено чимало свідчень прямої колаборації з агресором. Зокрема після обстеження 10 культових закладів (у тому числі й Красногірського Свято-Покровського жіночого монастиря) було виявлено бібліотеки з прокремлівською літературою, символіку терористичного об'єднання «новоросія», пропагандистські брошури та газети. Знайдено листування з московським патріархом кірілом, молитви за нього та молитва-гімн «Боже, царя храни», пропагандистська література, де заперечувалося існування Української Церкви та стверджувалося, що її створила «атеїстична влада та СБУ» (див.: фото 2–4). З’ясувалося, що окремі церковнослужителі постійно підтримують зв'язок з громадянами країни-агресора рф.
В таких умовах позитивне вирішення питання юридичної заборони структур московського патріархату, у тому числі й на Черкащині, буде сприяти перемозі над російським агресором, оскільки значно обмежить його деструктивні дії в середині України.
Віталій Масненко