До Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького завітала письменниця, поетеса, «символ Майдану» Анастасія Дмитрук. Вона презентувала студентам збірку поезій «Верните нам наше небо».

Зустріч відбулася завдяки співпраці буккросинг-клубу Черкаського національного «Freebook» та арт-клубу «ARTCOM».

Зустріч розпочалася з пісні на слова Анастасії «Небо падає». Поетеса розповідала, що виступати перед чисельною аудиторією для неї незвично. Зізналася, що завжди нервує у таких випадках.

Розповіла студентам, що свої вірші почала писати ще зі школи, лише для себе. Ніхто ніколи не читав ці твори. «Писала, як і більшість дівчат, про любов, про першу, про другу, про третю. Ніколи не сподівалася, що вірші будуть для мене щось означати в житті. Ніколи я їх не читала нікому. Читати на сцені це було для мене завжди тяжке випробування», — каже Настя.

Сьогодні її вірші — це патріотичний поклик України. Вона стала відомою завдяки твору «Никогда мы не будем братьями!». За лічені дні ця поезія заповнила весь Інтернет. На прохання шанувальників Анастасія зняла відеоролик до свого твору. На превеликий подив дівчини, за кілька днів назбиралося до десяти тисяч переглядів. Сьогодні ця цифра збільшилася до двох мільйонів.

Анастасія зізнається, що коли писала цю поезію, навіть не думала уособлювати протистояння Україна-Росія. «Насправді писала про різні свідомості, різні цінності. Про тих, хто прагне до свободи, і про тих, хто прагне до царя над собою. Скоріше про прихильників Радянського Союзу та тих, хто хоче будувати нове».

«Никогда мы не будем братьями

ни по родине, ни по матери.

Духа нет у вас быть свободными –

нам не стать с вами даже сводными.

Вы себя окрестили «старшими» -

нам бы младшими, да не вашими.

Вас так много, а, жаль, безликие.

Вы огромные, мы —  великие...», — процитувала гостя власний вірш.

Анастасія зачитувала й інші свої твори, що стосуються подій на Сході. Усі вони пронизані невимовним болем та жалем, у них звучить заклик до боротьби, заклик надіятися на те, що все буде добре, а також вдячність тим, хто сьогодні захищає нашу країну.

Виступ Анастасії Дмитрук приголомшив усіх присутніх. Свої враження від заходу висловила студентка 1-Р курсу Анастасія Білокінь: «Давно чула про Анастасію Дмитрук. Мені подобаються її вірші, і я дуже рада, що побачила її на власні очі, поспілкувалася особисто. Добре, що наш університет влаштовує такі зустрічі. Не пожалкувала, що прийшла».

Своїми враженнями поділилася і Людмила Солодка, заступник директора ННІ української філології та соціальних комунікацій, керівник «Freebook».

«Вражає ця молода тендітна дівчина, яка в свої 25 років уже стала символом українського Євромайдану. Про важливі речі розповідала просто, без пафосу. Про два світи, на які розділена сьогодні наша країна, бо в одній її частині мир, а в інший — лунають вибухи, про те, що відчував 18-річний снайпер, коли він лежав на підлозі Донецького аеропорту, а в нього над головою свистіли кулі, про те, що відчувала дружина офіцера, почувши його прощальні слова по телефону, про патріотизм, власну гідність, вміння відчувати біль інших, зрештою про те, як не бути продажним, залишатися самим собою, людиною, насамперед, за будь-яких обставин і знайти отой "свій" шлях у житті. Спасибі поету Олексію Юріну й нашому проректору Галині Миколаївні Гаврилюк, завдяки яким ця зустріч відбулася. Спасибі Ігорю Івановичу Погрібному, Оксані Володимирівні Іванченко, Олені Олександрівні Погрібній, Марині Вікторівні Корецькій, Наталії Андріївні Коваль, Ользі Юріївні Мірошник, Аліні Бачиш, студентам, які створили теплу й привітну атмосферу зустрічі, а для нашої гості незабутні приємні враження про наш університет як про місце, куди хочеться повернутися. Дякую і Анастасії, яка привезла нам заряд патріотизму. Найближчим часом її твори можна буде знайти на поличках «Freebook» у місті — такий подарунок пообіцяла нам зробити поетеса»

Крістіна ОРЕЛ, Лора ШУМЕЙКО, студентки ННІ УФСК