28 травня 2025 року на 81 році життя відійшов у вічність відомий український історик, фахівець зі всесвітньої історії та історії міжнародних відносин, педагог, наставник і гідна Людина — Олександр Ілліч Овчаренко.

Народився 1 квітня 1945 року в Україні, в селі Топилівка Чигиринського району. Але зростав і здобував освіту Олександр Ілліч у Таджикистані, де сформувалися його перші наукові зацікавлення. Там він завершив Таджикистанський державний університет у 1971 році, почав працювати за фахом історика.

У 1984 році захистив дисертацію в Інституті слов’янознавства, де поглиблено досліджував проблематику історії Польщі. Згодом він повернувся до України, де присвятив своє життя науковій, освітній та просвітницькій діяльності.

Протягом 1993–2022 років. працював у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин. У 1996–1997 році на громадських засадах працював заступником декана історичного факультету, виступав із лекціями перед вчителями історії шкіл області. Олександр Овчаренко забезпечував викладання базових історичних курсів «Історія міжнародних відносин», «Новітня історія Західної Європи та Північної Америки», «Розвиток нової європейської цивілізації: демократія і тоталітаризм у ХХ – на поч. ХХІ ст.»  та спецкурсів «Міжнародні відносини в період Другої світової війни», «Двополюсність світу і холодна війна (1945–1979 рр.)». Підготував і опублікував монографії, навчально-методичні посібники та низку статей за темою. Упродовж перебування на посаді продуктивно займався науковою роботою в галузях новітньої історії. Працював над дослідженням наукової теми «Мирне врегулювання 1918–1923 рр. і створення Версальсько-Вашингтонської системи».

Завдяки ґрунтовним знанням, відданості науці та педагогічному таланту Олександр Ілліч здобув повагу серед колег і студентів. Його наукові праці стали важливим внеском у розуміння складних міжнародних процесів, а людська щирість, інтелігентність та готовність завжди підтримати зробили його особливо шанованим у спільноті. Його ерудиція була справді енциклопедичною, а феноменальна пам’ять вражала кожного, хто мав честь працювати поруч. Він володів даром розкривати складні сюжети з невимовною легкістю й точністю. Олександр Ілліч був не лише фахівцем високого рівня, а й колегою, який завжди ділився знаннями з доброзичливою відкритістю та глибинною повагою до істини.

У скорботі залишилася родина — дружина Олена Вікторівна та доньки Жаннета й Анжеліка, онуки Ніна і Богдан, друзі, колеги та численні учні, які збережуть у серці вдячну пам’ять про Вчителя.

Світла пам’ять і вічна шана.

Ректорат, ННІ міжнародних відносин, історії та філософію, профспілковий комітет, студентська рада Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького