У межах Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доєдналися до серії інтерактивних онлайн-воркшопів для студентів, старшокласників та молодіжних лідерів.

Участь здобувачів освіти 2, 3 курсів ОП «Журналістика», «Реклама та PR у медіагалузі» (ННІ української філології та соціальних комунікацій) та 1–3 курсів ОП «Артменеджмент новацій» (ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва) у цій активності організували доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Людмила Солодка та викладачка кафедри освітнього менеджменту, артменеджменту і соціальної роботи Сніжана Лисенко-Заїка на запрошення представниці Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Черкаській області Галини Рижак.

Ініціатива реалізована у співпраці Медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України з Навчально-науковим інститутом журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Учасників семінару привітали голова Національної ради Ольга Герасим'юк та спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів в Україні, Посол Петр Мареш.

На першому семінарі журналіст і телеведучий «1+1 Media» Максим Сухенко розповідав про те, як розпізнавати дезінформацію, перевіряти факти та не потрапити під вплив маніпуляцій.

— Для себе я виділила кілька ключових способів верифікації спікерів та даних, які назвав спікер:

1. Перевірка бекграунду спікера та його організації. Важливо з’ясовувати, чи реально існує організація, хто її фінансує, а також перевіряти наявність у людини профільної освіти й справжнього трудового досвіду (а не просто гучних псевдонімів).

2. Швидкий пошук прямо під час розмови. Не соромитися одразу «гуглити» й перевіряти факти безпосередньо під час інтерв’ю, ефіру чи спілкування.

3. Аналіз історії експерта. Стежити, чи не змінював спікер кардинально свою позицію з часом і чи не почав він відпрацьовувати інтереси певних політичних чи бізнес-структур.

4. Офіційні запити до першоджерел. Якщо виникають сумніви, звертатися напряму до організацій.

5. «Тривимірний» підхід до порівняння джерел. Зіставляти інформацію одразу з трьох боків: звітів українських військових експертів, заяв ворога з урахуванням контексту та зовнішньої закордонної аналітики.

6. Оцінка меж компетенції. Завжди звертати увагу на те, чи коментує експерт тему в межах своєї вузької спеціалізації, чи береться оцінювати зовсім непрофільні питання, — продемонструвала засвоєні навички студентка 2-PR курсу Дарія Лимар.

Під час другого воркшопу спікерка Катерина Горська пояснила, які сервіси, алгоритми та інструменти верифікації джерел варто використовувати. Також студенти мали змогу закріпити ці навички практичними вправами.

— На сьогодні медійники мають дотримуватися журналістських стандартів та інформаційної гігієни. Дуже важливо зараз уміти розпізнавати маніпуляції, відрізняти достовірну інформацію від фейків та шукати надійні джерела. Адже ми самі формуємо своє інформаційне поле: чим більше фейків ми поширюватимемо, тим більше вони нам траплятимуться в новинах. Багато знань із воркшопу допоможуть мені в навчанні, — поділилася враженнями студентка 2-Ж курсу Дарія Палій.

За інформацією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, онлайн-семінари відбуватимуться двічі на місяць. Їх проводитимуть провідні українські та міжнародні експерти з медіаграмотності, медіафахівці та представники державних установ.

Авторка: Анастасія Шевченко, студентка 2-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій