Як глобальне потепління впливає на природу в Україні, «Суспільному» розповіла кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри агрономії, біології та екології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Вікторія Осипенко.

Тепла погода взимку 2025 року сприяла набряканню бруньок на деяких деревах та кущах на Черкащині, наприклад, на бузку, смородині, магнолії тощо. Також передчасно «прокинулися» деякі весняні квіти, а подекуди помічають і січневі «котики» на вербі.

Чи порушує це їхній звичний цикл, адже зазвичай взимку дерева і кущі «сплять»? Чи є ризик для рослин та які рослини на зиму не можна вкривати пляшками та плівкою?

Набрякання бруньок під час потепління у зимовий період у деревних листопадних рослин — звичне явище для помірного кліматичного поясу. Наразі більшість рослин у стані глибоко спокою. Це стан, при якому не відбувається ріст навіть при наявності усіх сприятливих умов. Із глибокого спокою вони виходять тільки по закінченню певних фізіолого-біохімічних змін. Тривалість такого періоду у кожного виду рослин своя, але після новорічних свят деякі з них можуть виходити з цього стану.

Взимку дерева знаходяться одночасно у змушеному і глибокому спокої. Навесні, при створенні сприятливих умов, гілка розпуститься, у цей період глибокий спокій уже закінчується.

Загальною рисою для стану спокою є відсутність видимого росту. Повної зупинки життєвих процесів немає. Дуже повільно, але все ж таки відбувається дихання. Однак при цьому може відбуватися потайний ріст. Спостереження показують, що взимку бруньки збільшуються у розмірах.

Загалом бруньки — найстійкіші органи, які формує рослина для перенесення морозів. Усі зимуючі бруньки з осені перебувають у стані спокою. Від холоду вони захищені товстими, водонепроникними лусками, восковим покривом, кількість вологи в них зменшується. При цьому в бруньках нагромаджується багато інгібіторів — спеціальних речовин, які гальмують проростання.

Чому в січні можна побачити «котики» на вербі?

Поява «котиків» на вербі у січні — одне з найцікавіших явищ у природі. Період спокою у верби триває до середини січня, після чого квіткові бруньки починають виявляти всі ознаки росту. Ковпачки тріскаються, розсуваються, а потім опадають. Цей процес відбувається повільно й завершується повністю лише в березні.

«Котики» верби — це суцвіття сережки, складені з квіток, щільно стиснутих одна з одною. Квітки у верби без оцвітини (так звані «голі»), їхні приквітники мають волохаті білі війки, які роблять «котики» пухнастими. Ці війки, немов шуба, вкривають квітки, даючи їм можливість без усякої шкоди переносити низькі температури. Якщо гілки з «котиками» верби взимку занести в кімнату і поставити у воду, з-під лусочки виглянуть жовті тичинки – це розпустяться тичинкові, тобто чоловічі квітки.

Чи може «розбудити» рослини аномально тепла зима?

Навіть при аномально теплій зимі рослини наших широт впадають у стан глибокого фізіологічного спокою і вивести їх із цього стану до певної пори неможливо. Це закладено на генетичному рівні. Наприклад, абрикос «спить» до Нового року й зрізана гілочка, занесена в будинок, не «прокинеться». Так само й пагони винограду.

Але в них фізіологічний спокій триває приблизно до середини грудня. Після закінчення цього періоду від пробудження рослини стримує низька температура повітря. Хоча ми вважаємо, що плюс 3-5 градусів на вулиці вдень і мінус 2-5 вночі – це тепла зима, насправді таких температур цілком вистачає, щоб рослини наших широт продовжували спати. Навіть якщо температура на декілька днів підніметься вище, це не страшно – для виходу зі сну рослинам потрібно більше часу, і похолодання не дасть їм розвиватися.

Чи є рослини, які все ж можуть «прокинутися» від підвищених температур?

Для більш південних рослин-екзотів усе складніше — вони можуть почати прокидатися. Наприклад, гамамеліс отримав назву «чарівний горіх» та «відьомський горіх» через раннє квітування, хоча плоди його дозрівають аж до літа наступного року. Його квітування вже відмітили у Києві 8 січня 2025 року.

Таке часто трапляється з бузком, смородиною, жимолостю, ліщиною.

На жаль, ті квітки, які розкриються, будуть безжалісно вбиті морозом, якщо він буде. Але навесні прокинуться й відкриються нові квіткові бруньки. Урожаю буде менше, але він однаково буде. Якщо зацвіте, наприклад, рододендрон, то ці квітки змерзнуть і не будуть запилені комахами. Проте пізніше, навесні, він знову буде квітувати, хоч і менш рясно.

У листопадних магнолій взагалі опушені бруньки, що закладаються вже у другій половині літа, вони мають багатошарові покриви. Ці покриви по черзі розкриваються і опадають, тому квіткам загрози немає.

Друга половина зими набагато важливіша для плодових, ніж перша, тому що за теплої погоди морозостійкість дерев знижується. У теплу погоду інтенсивніше відбувається дихання і вони швидко втрачають поживні речовини із свого зимового запасу. На багатьох деревах ми можемо побачити як набубнявіли бруньки. Якщо тепло буде триматися достатньо довго, є ризик передчасного розпускання бруньок та їх подальшого пошкодження. Якщо підмерзнуть бруньки — це вплине на врожай.

Деякі цибулинні проростають вже наприкінці січня: наприклад, гіацинти, крокуси, тюльпани, гадюча цибулька (мускарі) та інші. Явище, звичайно, ненормальне, але нічого страшного в цьому немає. Як правило, вони добре переносять зниження температури й навесні відмінно квітують. У нас зима практично європейська. Якщо все-таки знову випаде сніг, то рослини, які прокинулися, знову «заснуть». Якщо температура буде аномально низькою, то цвітіння можна й не дочекатися або воно буде слабким, але цибулини виживуть і наступного року зацвітуть.

Небезпека передчасного пробудження полягає в тому, що «спляча» бульба або цибулина здатна переносити достатньо низькі температури, але після активації і початку росту пагонів навіть помірно сильні морози будуть діяти згубно. Тому якщо ви побачите паростки таких ранньовесняних рослин на клумбі, необхідно вжити заходів до їх порятунку.

Чому не варто накривати тюльпани пляшками

Категорично заборонено застосовувати будь-які заходи з метою прискорення розвитку тюльпанів або інших цибулинних, бо це значно знизить їх морозостійкість, а квітки, швидше за все, не встигнуть розквітнути. Ніякі укриття, в яких на рослину очікує парниковий ефект, не можна використовувати (мається на увазі плівка, агроволокно, ПЕТ-пляшки). Також не можна засипати паростки ґрунтом: навіть пухкий ґрунт може їх пошкодити, а злежаний та ущільнений — буде важко прибрати навесні. Крім того, заглиблення цибулин буде шкідливим для рослин: вони не зможуть сформувати «діток» і клумба згасне. Акуратна засипка сухим ґрунтом допускається лише в разі запланованого викопування цибулин у наступному році.

Можна засипати паростки шаром сухого матеріалу, що погано проводить тепло, який можна буде легко прибрати навесні без шкоди для рослин. Це може бути торф, прикритий зверху сосновим гіллям або іншими стандартними укривними матеріалами. Слід зауважити, що в таких умовах неможливо гарантувати не лише виживання, але й стовідсоткове квітування.

Глобальне потепління — чи чекати два урожаї на рік

Глобальне потепління спричиняє загальну посушливість клімату нашої країни. Проте про дворазове квітування деревних порід та два врожаї на рік мова ще не йде. Просто деякі південні рослини будуть давати у нас кращі врожаї і стануть звичними на наших полях.

Так, на півдні України останнім часом «усихають» посіви соняшника, й цілком вірогідно, що такі умови сприятимуть вирощуванню там більш теплолюбного бавовника. Наразі його вже сіють у нас та використовують для виготовлення вибухівки для ЗСУ.

У центральних областях нікого не дивують два врожаї картоплі, а на півночі вже не потрібне осушення та все частіше вирощують соняшник.

За даними гідрометцентру, клімат в Україні теплішає швидше, ніж у інших країнах Європи — тепер середньорічна температура в Києві становить +10,7°C, що навіть трішки вище, ніж у приморській Одесі у 1980-х роках.

Джерело:  «Суспільне: Черкаси»