Про виконання завдань, поставлених на розширеній колегії Міністерства освіти і науки України,  говорили на ректораті Черкаського університету імені Богдана Хмельницького.

Черкаську область на колегії представляв ректор університету Олександр Черевко разом із керівниками управління освіти і науки Черкаської ОДА,  закладів вищої освіти Черкащини. Колегія відбулася за участі Віце-Прем’єр-Міністра В’ячеслава Кириленка, Міністра освіти і науки Лілії Гриневич та її заступників, першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Олександра Співаковського.

— Міністр освіти і науки Лілія Гриневич окреслила пріоритети і напрями змін, яких зазнаватиме вища освіта в 2018-2019 роках, — зазначив Олександр Володимирович. Він розповів, які завдання перед закладами вищої освіти ставить Міністерство та над чим працюватиме колектив Черкаського національного.

Головна мета реформування системи вищої освіти — забезпечення якості освіти.  Про це повідомила під час свого виступу Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона зазначила, що попри значну проблему з фінансуванням, це не єдина і не ключова причина відтоку студентів закордон.

«Зрозуміло, що нам завжди заважає недофінансування, але коли ми запитуємо про причини, чому ви їдете, то таких причин стає значно більше. Є такі причини, які зовсім не стосуються фінансування. Коли ми говоримо про забюрократизованість життя в університетах, про недоброчесність в університетах, і коли ми спостерігаємо ситуацію, що люди не прагнуть змін, а навпаки законсервувалися в своєму середовищі, то це не від відсутності грошей, а від відсутності енергії змін і бажання розвиватися суголосно викликам часу», — цитує Лілію Гриневич сайт Міністерства освіти і науки.

Міністр підкреслила, що зупинити відтік студентів зможе лише зростання якості освіти. МОН вбачає декілька кроків, необхідних для підвищення якості:

— формування якісного контингенту закладів вищої освіти завдяки таким інструментам, які довели свою ефективність, але можуть вдосконалюватися (вступ за результатами ЗНО, єдиного фахового вступного випробування, адресне розміщення держзамовлення, широкий конкурс, конкурсний розподіл державного замовлення в магістратуру);       

— сучасний зміст освіти. Це, передусім, нові стандарти на базі компетентнісних підходів та сучасні освітні програми. Наразі розроблено близько 200 проектів стандартів для бакалаврів і магістрів, очікується, що в 2018 році триватиме розробка стандартів для докторів філософії (освітня частина) і молодших бакалаврів (за необхідності);

— функціонування внутрішньої та зовнішньої системи забезпечення якості освіти;

— упровадження нових моделей підготовки фахівців. Мається на увазі реформування освіти регульованих професій — медична, юридична та педагогічна освіта, початок підготовки фахівців за схемою «молодший бакалавр, магістр», запровадження ЗНО для вступу на магістратуру за низкою спеціальностей;

— проведення наукової атестації. За результатами такої атестації  передбачається розподіляти базове фінансування на наукові дослідження у вишах.

«Головною наскрізною лінією в процесі забезпечення якості освіти має бути академічна доброчесність», — додала Лілія Гриневич. Вона відзначила, що університети мають перебудувати внутрішню роботу відповідно до викликів часу, інакше вони продовжать втрачати студентів.

«Чим ми можемо привабити студентів, зупинити їх відтік, то це тільки якістю вищої освіти, яка зростає. Вищої освіти, яка спрямована на очікування ринку праці, на випередження. Сьогодні весь світ, коли говорить про вищу освіту, говорить про необхідність формування загальних компетентностей, готовність до тих викликів, які можуть з’явитися через 3, 5 та 10 років», — сказала Міністр.

Лілія Гриневич також виокремила головні завдання закладів вищої освіти на 2018-2019 роки. Так, ідеться про:

— розбудову внутрішніх систем забезпечення якості відповідно до вимог європейських Стандартів та рекомендацій;

— модернізацію змісту освіти та структури освітніх програм, приведення їх у відповідність до нових стандартів вищої освіти;

— дебюрократизацію на рівні закладу вищої освіти;

— неухильне дотримання визначених новим Законом України «Про освіту» вимог до академічної доброчесності;

— видимі зрушення у підготовці наукових кадрів, зокрема, у вимогах до дисертацій на здобуття наукових ступенів.

Міністр зупинилася на можливостях, які дає широка автономія університетам.  

Лілія Гриневич також додала, що ЗУ «Про вищу освіту» запровадив багато потрібних новацій, але сьогодні вже застарів та потребує змін.

Протягом цього року Міністерство освіти і науки працюватиме над змінами у Закон «Про вищу освіту» та запрошує університети брати участь у підготовці цих змін.

—   Черкаський національний розробив систему якості освіти, затвердив Кодекс академічної доброчесності. Активно впроваджуються ряд інших новацій, що сприятимуть модернізації змісту освіти, дебюрократизації освітнього процесу. Ми повинні бути серед передових вишів, і над цим працюватиме весь колектив. Адже широка автономія університетів передбачає солідарну відповідальність за свій навчальний заклад, — підсумував Олександр Черевко.