На зустрічі в ННЦ ментального здоров’я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького говорили про взаємодію психології та комунікації.

Спікеркою виступила практичний психолог, експертка з комунікацій Олена Берестенко.

Під час спілкування розглядали роль психології у процесі комунікації, чинники, що впливають на сприйняття інформації, а також складники ефективної взаємодії з аудиторією. Психологія в комунікаціях, у роботі з людьми, текстами, допомагає зрозуміти реакцію людини. Спікерка наголосила, що в умовах війни комунікація стала значно чутливішою, адже люди часто перебувають у стані емоційної напруги.

Важливим чинником у комунікації є не лише донесення інформації до аудиторії, а й розуміння її психологічного стану. Невдале формулювання і неправильний тон повідомлення можуть спричинити негативну реакцію.

— Якщо не розуміти психологію своєї аудиторії і те, в якому ресурсному чи нересурсному стані перебуває людина, то навіть найменша помилка в комунікації може спричинити вибух. Тому важливо, щоб інформація була донесена, обов'язково сприйнята і щоб був наданий зворотний зв'язок, — зазначила психологиня.

Окрему увагу приділили формуванню впливу. Зараз він є особливо важливим, адже бізнеси, різні організації змагаються за те, щоб бути лояльними до аудиторії.

— Зараз вплив проходить певний фільтр. Коли ми говоримо про формування впливу, це означає, що аудиторія бачить нас як організацію, яка в контексті, яка реагує на події в країні, яка є проукраїнською, патріотичною. Тобто ми повинні відреагувати в цьому контексті: написати допис на підтримку, підтримати певну акцію, — розповіла спікерка.

Окрему увагу приділили факторам, які впливають на комунікацію. Серед них — емоційний стан людини, контекст подій, довіра до джерела. Якщо говорити про емоційний стан, то від нього залежатиме і формулювання повідомлення. Тобто, якщо ми щось анонсуємо, наприклад, після дуже масштабного обстрілу, то це має бути менший за обсягом текст, інший посил, інший монтаж. А якщо це звичайний день, без жахливих подій, то комунікація буде іншою, вільнішою.

Під час лекції також говорили про складники ефективної комунікації. Це чіткі ключові повідомлення, тобто те, що ми хочемо донести. Це релевантні канали поширення інформації. Тут залучається аналіз аудиторії і її зворотного зв'язку, і потім для кожної теми використовується тільки той канал поширення, який нам підходить.

Учасники зустрічі також обговорили, як змінилися комунікаційні підходи під час війни. Сьогодні організації дедалі більше зважають на контекст, у якому працюють, та намагаються передбачити реакцію аудиторії на свої повідомлення.

Захід став майданчиком для обговорення актуальних викликів у сфері комунікацій та ролі психології у формуванні довіри й ефективної взаємодії з аудиторією.

Авторка тексту та фото: Вікторія Бондаренко, студентка 4-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій