Археологічною практикою завершився навчальний рік для першокурсників спеціальності В9 «Історія та археологія».

Студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проходили її 13–26 липня на базі Археологічної експедиції Києво-Могилянської академії на чолі з Олегом Білинським.

Керували практикою директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян і завідувач науково-дослідної лабораторії просторової археології Василь Лук’яниця.

Як волонтер до її проведення долучилася випускниця ЧНУ Єлізавета Люта. Нині вона — вчитель історії загальноосвітньої школи №10 м. Черкаси.

Уже другий рік експедиція здійснює масштабні розкопки на городищі скіфського часу Черниші, розташованому в горбистій місцевості Трахтемирівського півострова на Канівщині. Геомагнітна зйомка й попередні дослідження дозволили датувати його 475–425 рр. до н. е. й оцінити площу в 17–19 га.

На вивчення круглої аномалії діаметром близько 32 м у північно-західній частині городища, зафіксованої на геомагнітному плані, і були спрямовані основні зусилля археологів у цьому польовому сезоні. За припущеннями, справу довелося мати з курганом бронзового віку, насип якого було знівельовано у скіфський час. Однак розкопки одного з секторів аномалії дали несподіваний результат: при заглибленні на 1,5 м від рівня сучасної поверхні не було виявлено ні поховань, ні дна об’єкта. Натомість усі знахідки, що залягали на нетипових глибинах, належали саме до скіфського часу. Серед них — фрагменти кераміки (як місцевої, так і привізної — античних амфор, що траплялися особливо часто), а також кістки коня, корови, малої рогатої худоби — тварин, яких споживали жителі городища.

З огляду на це, інтерпретація такого величезного об’єкта ускладнюється, а чіткіші відповіді зможуть дати лише подальші дослідження.

Заразом під час практики студенти прослухали лекцію Олега Білинського про пам’ятку, опанували термінологічний апарат польової археології, ознайомилися з процедурою розмітки розкопу за допомогою теодоліта та RTK. Вони також оволоділи навичками прокопування за шарами («штиками»), вертикальної (вирівнювання стінок розкопу) та горизонтальної (нівелювання дна розкопу після прокопування) зачистки. Практиканти навчилися розрізняти шари ґрунту за кольорами, «читаючи» стратиграфію, фіксувати знахідки за шарами та квадратами, здійснювати первинну камеральну обробку (очищення) артефактів у польових умовах.

Особливої атмосфери додавало місце базування експедиції — справжній табір у лісі, де в долині між пагорбами Канівських «гір» утворилося наметове містечко археологів.Без зв’язку та інтернету, з незначними енергетичними ресурсами та чітко нормованими й обмеженими — водними. Поняття «вийти на зв’язок» на гору, «подати список на закупи», коли хтось їде автомобілем у Канів, знайомі тільки тим, хто побував у Чернишах. А ще вечори біля багаття, ігри, співи, живе спілкування... І насолода неймовірними краєвидами Трахтемирівщини — місця, де час ніби зупиняється, а над головами сяють зорі, котрі тисячоліття тому бачили люди, життя яких досліджують сьогодні археологи.

Варто відзначити, що на кілька днів до Археологічної експедиції Києво-Могилянської академії долучилися й гуртківці з Черкаського гуманітарно-правового ліцею на чолі з випускником ЧНУ Олексієм Компанійцем. Для них було розмічено окремий «учнівський» розкоп. У його межі потрапила аномалія, інтерпретована як господарська яма. Отже, постійний жвавий обмін досвідом і враженнями як із представниками студентства Національного університету «Києво-Могилянська академія», що також проходили тут практику, так і з викладачами й науковцями, вкотре переконує у плідності співпраці Черкаського національного університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія» на ниві археології. Дякуємо партнерам і чекаємо нових спільних заходів та проєктів!

Андрій Касян, директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, Василь Лук’яниця, завідувач науково-дослідної лабораторії просторової археології