Цього тижня   Буккросинг-клуб «Freebook» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького разом з усією культурною громадськістю  вшановують пам'ять видатного українського письменника та журналіста Василя Захарченка.

13 січня Василю Захарченку виповнилося б 90 років. З цієї нагоди в межах навчального курсу «Історія журналістики» під керівництвом доцентки кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Людмили Солодкої 4-Ж курсу Марія Мороз створила проєкт, який поєднує минуле з болючим сьогоденням.

Центральною темою відео став розбір легендарного роману Захарченка «Дім під ясенами». Питання, яке ставить авторка проєкту на початку, відгукується в серці кожного сучасного українця: «Як це — повернутися з фронту туди, де колись було твоє життя, а тепер лише попіл і порожнеча?»

Василь Захарченко писав про це десятиліття тому, аналізуючи наслідки Другої світової війни, але сьогодні його слова звучать як ніколи пророчо. Це історія про те, як знайти сили жити далі, коли твій внутрішній і зовнішній світи зруйновані вщент.

Для тих, хто лише знайомиться з постаттю «людини-скелі», нагадаємо ключові віхи його шляху.

Василь Захарченко закінчив факультет журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Працював у редакціях газет, де завжди намагався тримати високу планку професійної чесності.

За свої переконання та «антирадянську діяльність» письменник був репресований і відбув термін у мордовських таборах. Це загартувало його характер і зробило творчість безкомпромісною.

Він є лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. Його проза — це завжди глибокий психологізм та дослідження української душі в екстремальних умовах історії.

— Василь Захарченко — це не просто сторінка в підручнику. Це голос, який вчить нас стійкості сьогодні. Його «Дім під ясенами» — це рецепт виживання та збереження людської гідності, — ділиться Марія Мороз.

Проєкт Марії — це не просто біографічна довідка. Це спроба провести паралелі між поколіннями українців, які змушені відбудовувати своє життя на руїнах. Авторка закликає додивитися відео до кінця, адже фінальні думки проєкту допомагають зрозуміти: попіл може стати ґрунтом для нового життя, якщо в серці залишається пам'ять.

Пропонуємо переглянути відео:

Буккросинг-клуб «Freebook»